Её зовут грусть - Лион

Вы все смеётесь, а я один плачу

Знаю что кто-та ставит на мою удачу

Иду на встречу, свет, терять нечего

В этом мире нет ничего вечного

Никто не был ближе к ней как с тобой

Моя душа плачь, не бойся пой

Пусть рукой льются слёзы, слёзы пусть,

А я ещё помню как влюбился в грусть.

Для того кто мыслит — жизнь комедия

Для того кто чувствует — жизнь трагедия,

Ты моя кровь, ты мои сны

Ты моя боль, ты мои дни.

Мой свет любил твою тень

Твоя ночь любила мой день,

Нам нельзя помочь, ну и пусть

У нас есть дочь, её зовут грусть.

(2р.)

Тебя мне подарил февраль, украл февраль

Ты меня просила и я тебе отдал

Помнишь как это было, одно слово, а какая сила

И эти дни без тебя закаляли сталь

Моя подруга тоска, любовница печаль

Ты помогла мне узнать святую нежность

Я буду помнить и это неизбежность

Я незабуду глаза в которых нет обмана

Останься навсегда как стена тумана

Я прошу тебя не плачь,

Но твои глаза говорят о том что нас с тобой обвенчали небеса

Мой свет любил твою тень

Твоя ночь любила мой день,

Нам нельзя помочь, ну и пусть

У нас есть дочь, её зовут грусть.

(2р.)

Ты украла мой сон, заманил вор

Знай что в твоём сердце мой родной дом

Знай что ты так и приходила в мои сны

Знай что ты первые цветы моей весны

Знаешь как было одиноко и грусно

Я никогда не думал что бывает так пусто

И мне казалось мысли кричали «Хватит»

Мой время, перестань мне тратить

Больше чем грех, просыпайся мир

На глазах у всех рассыпайся мир

Пусть все знают мы умеем любить

Будет вепить, а значит будет жить.

Мой свет любил твою тень

Твоя ночь любила мой день,

Нам нельзя помочь, ну и пусть

У нас есть дочь, её зовут грусть.(2р.)

Ви все смієтеся, а я один плачу

Знаю що хтось ставить на мій успіх

Іду на зустріч, світло, втрачати нічого

У цьому світі немає нічого вічного

Ніхто не був ближче до неї як з тобою

Моя душа плач, не бійся співай

Нехай рукою ллються сльози, сльози нехай,

А я ще пам'ятаю як закохався у сум.

Для того хто мислить — життя комедія

Для того хто відчуває — життя трагедія,

Ти моя кров, ти мої сни

Ти мій біль, ти мої дні.

Моє світло любило твою тінь

Твоя ніч любила мій день

Нам не можна допомогти, ну і нехай

У нас є дочка, її звуть смуток.

(2р.)

Тебе подарував мені лютий, вкрав лютий

Ти мене просила і я тебе віддав

Пам'ятаєш як це було, одне слово, а яка сила

І ці дні без тебе загартовували сталь

Моя подруга туга, коханка смуток

Ти допомогла мені дізнатися святу ніжність

Я буду пам'ятати і це неминучість

Я незабуду очі в  яких немає обману

Залишся назавжди як стіна туману

Я прошу тебе не плач,

Але твої очі говорять про те, що нас з тобою повінчали небеса

Моє світло любило твою тінь

Твоя ніч любила мій день

Нам не можна допомогти, ну і нехай

У нас є дочка, її звуть смуток.

(2р.)

Ти вкрала мій сон, заманив злодій

Знай що у твоєму серці мій рідний дім

Знай що ти так і приходила в мої сни

Знай, що ти перші квіти моєї весни

Знаєш як було самотньо і сумно

Я ніколи не думав що буває так порожньо

І мені здавалося думки кричали «Хватит»

Мій час, перестань мені витрачати

Більш ніж гріх, прокидайся світ

На очах у всіх розсипайся світ

Нехай усі знають ми вміємо кохати

Віпитиме, а значить житиме.

Моє світло любило твою тінь

Твоя ніч любила мій день

Нам не можна допомогти, ну і нехай

У нас є дочка, її звуть смуток. (2р.)