Duparc: Sérénade florentine - Leopold Simoneau, Allan Rogers, Анри Дюпарк

Étoile, dont la beauté luit

Comme un diamant dans la nuit

Regarde vers ma bien-aimée

Dont la paupière s’est fermée

Et fais descendre sur ses yeux

La bénédiction des cieux

Elle s’endort: par la fenêtre

En sa chambre heureuse pénètre;

Sur sa blancheur, comme un baiser

Viens jusqu'à l’aube te poser

Et que sa pensée alors rêve

D’un astre d’amour qui se lève

Зірка, краса якої сяє

Як діамант у ночі

Подивіться на мого коханого

Чия повіка закрилася

І опустити на очі

Небесне благословення

Вона засинає: біля вікна

Увійдіть у її щасливу кімнату;

На її білизну, як поцілунок

Приходьте до світанку та лягайте

І нехай його думка тоді сниться

Про висхідну зірку кохання