La fuite - Tomomi Mochizuki, Didier Henry, Anne Le Bozec

Au firmament sans étoile

La lune éteint ses rayons;

La nuit nous prête son voile

Fuyons!

fuyons!

Ne crains-tu pas la colère

De tes frères insolents

Le désespoir de ton père

De ton père aux sourcils blancs?

Que m’importent mépris, blâme

Dangers, malédictions!

C’est dans toi que vit mon âme

Fuyons!

fuyons!

Le cœur me manque;

je tremble

Et, dans mon sein traversé

De leur kandjar il me semble

Sentir le contact glacé!

Née au désert, ma cavale

Sur les blés, dans les sillons

Volerait, des vents rivale

Fuyons!

fuyons!

Au désert infranchissable

Sans parasol pour jeter

Un peu d’ombre sur le sable

Sans tente pour m’abriter

Mes cils te feront de l’ombre;

Et, la nuit, nous dormirons

Sous mes cheveux, tente sombre

Fuyons!

fuyons!

Si le mirage illusoire

Nous cachait le vrai chemin

Sans vivres, sans eau pour boire

Tous deux nous mourrions demain

Sous le bonheur mon cœur ploie;

Si l’eau manque aux stations

Bois les larmes de ma joie

Fuyons!

fuyons!

На беззоряному небосхилі

Місяць гасить свої промені;

Ніч позичає нам свою пелену

Давай тікати!

давай тікати!

Не бійся гніву

З ваших нахабних братів

Розпач твого батька

Від твого білоброго батька?

Яке мені діло презирство, звинувачення

Небезпеки, прокляття!

В тобі живе моя душа

Давай тікати!

давай тікати!

Моє серце мене не дає;

Я тремчу

І, в грудях перехрестився

З їхнього канджара мені здається

Відчуйте крижаний дотик!

Народжений у пустелі, моя втеча

На пшениці, в борознах

Летіли б, суперні вітри

Давай тікати!

давай тікати!

До непрохідної пустелі

Без парасольки кинути

Трохи тіні на піску

Без намету, щоб укрити мене

Мої вії затінюють тебе;

А вночі будемо спати

Під моїм волоссям темний намет

Давай тікати!

давай тікати!

Якщо ілюзорний міраж

Сховав від нас істинний шлях

Без їжі, без води, щоб пити

Завтра ми обидва помремо

Під щастям згинається моє серце;

Якщо на станціях не вистачає води

Випий сльози моєї радості

Давай тікати!

давай тікати!