Я не понимаю - Леонид Агутин

Это был просто день, полотном пролетел и не то что бы ночь прошла незаметно

где-то.

Я же понять ничего не сумел, а забыть мне помочь — оставь без ответа это.

Припев:

Я не понимаю, как же так бывает, что от меня до тебя сердце растает.

Я не понимаю, как же так бывает, что как-то раз на места время все расставит.

Раз был восход — будет закат, птицам лететь в высь.

Ты не уноси, время, меня — остановись.

Улетел этот день, унося облака, где-то берег другой, но так непослушно сердце.

Легкая тень на печальных глазах, остается с тобой, пойми мне не верится, что…

Припев:

Я не понимаю, как же так бывает, что от меня до тебя сердце растает.

Я не понимаю, как же так бывает, что как-то раз на места время все расставит.

Раз был восход — будет закат, птицам лететь в высь.

Ты не уноси, время, меня — остановись.

Это был только день, беззаботно легко наступил и прошел, забыть это не возможно.

Птицам лететь далеко, высоко, где-то в небе большом коснись меня осторожно,

можно.

Припев:

Я не понимаю, как же так бывает, что от меня до тебя сердце растает.

Я не понимаю, как же так бывает, что как-то раз на места время все расставит.

Я не понимаю, как же так бывает, что от меня до тебя сердце растает.

Я не понимаю, как же так бывает, что как-то раз на места время все расставит.

Я не понимаю, как же так бывает, что от меня до тебя сердце растает.

Я не понимаю, как же так бывает, что как-то раз на места время все расставит.

Це був просто день, полотном пролетів і не те, що ніч пройшла непомітно.

десь.

Я ж розуміти нічого не зумів, а забути мені допомогти — залиш без відповіді це.

Приспів:

Я не розумію, як так буває, що від мене до тебе серце розтане.

Я не розумію, як так буває, що якось на місце час все розставить.

Раз був схід — буде захід сонця, птахам летіти в височінь.

Ти не неси, час, мене – зупинись.

Полетів цей день, несучи хмари, десь берег інший, але так неслухняне серце.

Легка тінь на печальних очах, залишається з тобою, зрозумій мені не віриться, що…

Приспів:

Я не розумію, як так буває, що від мене до тебе серце розтане.

Я не розумію, як так буває, що якось на місце час все розставить.

Раз був схід — буде захід сонця, птахам летіти в височінь.

Ти не неси, час, мене – зупинись.

Це був тільки день, безтурботно легко настав і пройшов, забути це неможливо.

Птахам летіти далеко, високо, десь у небі великому торкнися мене обережно,

можна, можливо.

Приспів:

Я не розумію, як так буває, що від мене до тебе серце розтане.

Я не розумію, як так буває, що якось на місце час все розставить.

Я не розумію, як так буває, що від мене до тебе серце розтане.

Я не розумію, як так буває, що якось на місце час все розставить.

Я не розумію, як так буває, що від мене до тебе серце розтане.

Я не розумію, як так буває, що якось на місце час все розставить.