Мой друг - Леонид Агутин

Вот, опять этот легкий туман, предосенняя сырость дорог

Будоражит следы затянувшихся ран и раскаты забытых тревог.

Я опять возвращаюсь домой, завершая свой замкнутый круг.

Хорошо, что есть где-то, но рядом со мной мой друг!

Если я тебя хотя б когда-нибудь обидел -

Просто не заехал, не поздравил, не предвидел.

Друг мой, старый друг, надёжный друг, меня прошу, ты прости.

Время неизбежно, и бороться с ним не нужно,

Если есть на свете наша искренняя дружба!

Сколько мы с тобой прошли, и что ещё нас ждёт на пути!

Всё проходит и эта весна, тоже так незаметно пройдёт.

Где те славные дружные ночи без сна;

где то время, что нас еще ждёт.

Так бывает - беда за бедой... Ускользает удача из рук...

Слава Богу, что в жизни есть рядом со мной мой друг!

Если я тебя хотя б когда-нибудь обидел -

Просто не поздравил, не заехал, не предвидел.

Друг мой, старый друг, надёжный друг, меня, прошу, ты прости.

Время неизбежно, и бороться с ним не нужно,

Если есть на свете наша искренняя дружба!

Сколько мы с тобой прошли, и что ещё нас ждёт на пути!

Миллиарды людей на Земле.

Мир - забитый битком Колизей!

Но как сложно найти в этой суетной мгле настоящих и верных друзей...

И хоть мир неуютно большой, где всё шатко и зыбко вокруг -

Я судьбе благодарен, что рядом со мной мой друг!

Если я тебя хотя б когда-нибудь обидел -

Просто не поздравил, не заехал, не предвидел.

Друг мой, старый друг, надёжный друг, меня прошу, ты прости.

Время неизбежно, и бороться с ним не нужно,

Если есть на свете наша искренняя дружба!

Сколько мы с тобой прошли, и что ещё нас ждёт на пути!

Сколько мы с тобой прошли, и что ещё нас ждёт на пути!

Сколько мы с тобой прошли, и что ещё нас ждёт на пути!

Ось, знову цей легкий туман, передосіння вогкість доріг

Розбурхує сліди затяжних ран і гуркіт забутих тривог.

Я знову повертаюся додому, завершуючи своє замкнене коло.

Добре, що є десь, але поряд зі мною мій друг!

Якщо я тебе хоча б колись образив -

Просто не заїхав, не привітав, не передбачав.

Друг мій, старий друже, надійний друже, мене прошу, ти пробач.

Час неминучий, і боротися з ним не потрібно,

Якщо є у світі наша щира дружба!

Скільки ми з тобою пройшли, і що ще чекає нас на шляху!

Все минає і ця весна, теж так непомітно пройде.

Де ті славні дружні ночі без сну;

де той час, що нас ще чекає.

Так буває - біда за бідою... Вислизає удача з рук...

Дякувати Богу, що в житті є поруч зі мною мій друг!

Якщо я тебе хоча б колись образив -

Просто не привітав, не заїхав, не передбачав.

Друг мій, старий друже, надійний друже, мене, прошу, ти пробач.

Час неминучий, і боротися з ним не потрібно,

Якщо є у світі наша щира дружба!

Скільки ми з тобою пройшли, і що ще чекає нас на шляху!

Мільярди людей на землі.

Мир - забитий битком Колізей!

Але як складно знайти в цій суєтній імлі справжніх і вірних друзів...

І хоч світ незатишно великий, де все хитко і хитко навколо -

Я вдячний долі, що поруч зі мною мій друг!

Якщо я тебе хоча б колись образив -

Просто не привітав, не заїхав, не передбачав.

Друг мій, старий друже, надійний друже, мене прошу, ти пробач.

Час неминучий, і боротися з ним не потрібно,

Якщо є у світі наша щира дружба!

Скільки ми з тобою пройшли, і що ще чекає нас на шляху!

Скільки ми з тобою пройшли, і що ще чекає нас на шляху!

Скільки ми з тобою пройшли, і що ще чекає нас на шляху!