Время-вода - Леонид Агутин

Кто я?

Кто я здесь,

Если мир в самом деле есть.

Мой дом под водой —

Я дышу, только что со мной?

На ладони в капле солнце свет уронит

В Вечном море — жаль, никто ни слова не проронит.

Блики света я ловил сквозь долгие лета.

Век в день пролетал незамеченным, как сон мой…

Припев:

А время-вода, просто бежит вдоль по течению.

Ждет кто-то всегда новой волный прикосновение.

Прикосновение…

Там, где сотни лет неизведанный силуэт.

Во тьме глубины кто-то видит Земные сны.

А на берег не выходит и не верит

В то, что люди захотят узнать, что дальше будет.

Блики света я ловил сквозь долгие лета.

Век в день пролетал незамеченным, как сон мой…

Припев:

А время-вода, так и течет, сколько угодно.

Жаль, что на Земле стало добро так старомодно.

А время-вода, так и течет, сколько угодно.

Жаль, что на Земле стало добро так старомодно.

А время-вода…

Жаль, что на Земле стало добро так старомодно.

Время-вода!

Хто я?

Хто я тут,

Якщо світ насправді є.

Мій будинок під водою —

Я дихаю, щойно зі мною?

На долоні в крапі сонце світло впустить

У вічному морі — шкода, ніхто жодного слова не промовить.

Блики світла я ловив крізь довгі літа.

Вік у день пролітав непоміченим, як сон мій.

Приспів:

А час-вода, просто біжить вздовж за течією.

Чекає хтось завжди новий хвиля дотик.

Дотик…

Там, де сотні років незвіданий силует.

У темряві хтось бачить Земні сни.

А на берег не виходить і не вірить

Те, що люди захочуть дізнатися, що далі буде.

Блики світла я ловив крізь довгі літа.

Вік у день пролітав непоміченим, як сон мій.

Приспів:

А час-вода, так і тече, скільки завгодно.

Шкода, що на Землі стало добро так старомодно.

А час-вода, так і тече, скільки завгодно.

Шкода, що на Землі стало добро так старомодно.

А час-вода…

Шкода, що на Землі стало добро так старомодно.

Час-вода!