Синей реки вода - Леонид Агутин

В даль утекла синей реки — вода,

Вдоль берегов тонкой каемкой льда.

Так, незаметно, вроде, осень пришла.

Словно не по погоде место нашла.

И по земле уставшей строчки несет,

Весточки, опоздавшей, ровно на год.

Припев:

В даль утекла синей реки — вода, синей реки — вода

Вдоль берегов тонкой каемкой льда.

Больше не уходи никогда…

Так, незаметно, солнце с неба сошло,

Не заглянув в оконце, точно на зло

И огибает землю вечный вопрос.

Только ответ неверный ветер принес.

Припев:

В даль утекла синей реки — вода, синей реки — вода

Вдоль берегов тонкой каемкой льда.

Больше не уходи никогда…

В даль утекла синей реки — вода, синей реки — вода

Вдоль берегов тонкой каемкой льда.

Больше не уходи никогда…

В даль утекла синей реки — вода, синей реки — вода

Вдоль берегов тонкой каемкой льда.

Больше не уходи никогда…

Далеко втекла синя ріка — вода,

Вздовж берегів тонкою облямівкою льоду.

Так, непомітно наче осінь прийшла.

Наче не за погодою місце знайшла.

І по землі втомленого рядка несе,

Вестки, що спізнилася, рівно на рік.

Приспів:

В далечінь вибігла синя ріка — вода, синя ріка — вода

Вздовж берегів тонкою облямівкою льоду.

Більше не йди ніколи…

Так, непомітно, сонце з неба зійшло,

Не заглянувши в віконце, наче на зло

І огинає землю вічне питання.

Тільки відповідь невірний вітер приніс.

Приспів:

В далечінь вибігла синя ріка — вода, синя ріка — вода

Вздовж берегів тонкою облямівкою льоду.

Більше не йди ніколи…

В далечінь вибігла синя ріка — вода, синя ріка — вода

Вздовж берегів тонкою облямівкою льоду.

Більше не йди ніколи…

В далечінь вибігла синя ріка — вода, синя ріка — вода

Вздовж берегів тонкою облямівкою льоду.

Більше не йди ніколи…