Школьной истории вальс - Леонид Агутин

Как было всё же

В тот день погожий,

Что никогда, ни на что в этой жизни

Не будет похожим.

Неповторимо,

И слёзы прощанья

Были последней строкой

В книге нашего образования.

Солнце сияло.

Ты мне сказала:

«Это прощанье совсем не печально

И только начало».

Ах, милая Ленка,

Всё очень просто:

Ты так хотела быстрее

Стать по-настоящему взрослой.

До свидания, школьной истории вальс.

Нам тогда было рано, а можно ль сейчас

Нацепить на себя эти дивные дни

И пуститься в бега на века.

К берегам берега с вами вместе.

Белый трамвайчик

Нам на удачу,

А на корме незаметно для всех

Кто-то тихо заплачет.

Ах, Пал Ювенальич,

Валентина Петровна.

Метафизически, трансцендентально

Всё очень условно.

До свидания, школьной истории вальс.

Нам тогда было рано, а можно ль сейчас

Нацепить на себя эти дивные дни

И пуститься в бега на века.

К берегам берега с вами вместе.

Як було все ж таки

Того дня погожий,

Що ніколи, ні на що в цьому житті

Не буде схожим.

Неповторно,

І сльози прощання

Були останнім рядком

У книзі нашої освіти.

Сонце сяяло.

Ти мені сказала:

«Це прощання зовсім не сумно

І лише початок».

Ах, люба Ленка,

Все дуже просто:

Ти так хотіла швидше

Стати по-справжньому дорослою.

До побачення, шкільна історія вальс.

Нам тоді було рано, а чи можна зараз

Начепити на себе ці чудові дні

І втекти на віки.

До берегів берега разом з вами.

Білий трамвайчик

Нам на удачу,

А на кормі непомітно для всіх

Хтось тихо заплаче.

Ах, Пал Ювенальіч,

Валентина Петрівна.

Метафізично, трансцендентально

Все дуже умовно.

До побачення, шкільна історія вальс.

Нам тоді було рано, а чи можна зараз

Начепити на себе ці чудові дні

І втекти на віки.

До берегів берега разом з вами.