Игрушки - Леонид Агутин

Как же мне плохо без тебя, я не могу дышать свободно,

Есть ты, есть я, кому то было так угодно.

Я так скучаю по тебе, как будто я один на свете.

Не да, не даже нет, не прошумит холодный ветер.

Припев:

Мы созданы кем-то нарочно, как жизни смешные игрушки,

Чтоб пламя задуть осторожно горящей свечи у подушки.

Чтоб жадно вдыхать этот воздух, как будто мы здесь под сомнением,

Но жаль, что нелепо и поздно рождаются эти мгновения.

Как бы не потерять тебя, прожив так глупо и банально.

Есть только ты и может быть даже я все остальное нереально.

Припев:

Мы созданы кем-то нарочно, как жизни смешные игрушки,

Чтоб пламя задуть осторожно горящей свечи у подушки.

Чтоб жадно вдыхать этот воздух, как будто мы здесь под сомнением,

Но жаль, что нелепо и поздно рождаются эти мгновения.

Як мені погано без тебе, я не можу дихати вільно,

Є ти, є я, комусь було так завгодно.

Я так сумую за тобою, ніби я один на світі.

Не так, не навіть ні, не пройде холодний вітер.

Приспів:

Ми створені кимось навмисне, як життя смішні іграшки,

Щоб полум'я задути обережно запаленої свічки біля подушки.

Щоб жадібно вдихати це повітря, ніби ми під сумнівом,

Але жалю, що безглуздо і пізно народжуються ці миті.

Як би не втратити тебе, проживши так безглуздо і банально.

Є тільки ти і може бути навіть я все інше нереально.

Приспів:

Ми створені кимось навмисне, як життя смішні іграшки,

Щоб полум'я задути обережно запаленої свічки біля подушки.

Щоб жадібно вдихати це повітря, ніби ми під сумнівом,

Але жалю, що безглуздо і пізно народжуються ці миті.