Двери в небеса - Леонид Агутин

Двери открылись

в небо тропинка,

огненной лентой вьется

Она так ступала,

осторожно по берегу

разлитого солнца,

А за спиною,

двери закрылись

листья опали в небо

Мы оставались в поднебесье

одни из тех, кто был или небыл

Утренний свет, приоткрыты двери

Волны ветра землю обогрели

Так высоко в небо улетели наши голоса

Двери в небеса

Двери в огне откровения

Как минуту забвения понять?

Двери в небеса, окна души незнакомой

Как же мне тебя снова узнать?

Двери открылись

солнечной тенью

мы на земле остались

И улетели в откровение

которого нелепо стеснялись,

А за спиною,

выросли звёзды и зацвели мечтами

Что-то сказать, ещё не поздно,

но только, невозможно словами.

Утренний свет, приоткрыты двери

Волны ветра землю обогрели

Так высоко в небо улетели наши голоса

Двери в небеса

Двери в огне откровения

Как минуту забвения понять?

Двери в небеса, окна души незнакомой

Как же мне тебя снова узнать?

Двері відчинилися

в небо стежка,

вогненною стрічкою в'ється

Вона так ступала,

обережно по берегу

розлитого сонця,

А за спиною,

двері зачинилися

листя опало в небо

Ми залишалися в піднебессі

одні з тих, хто був або не був

Вранішнє світло, відкриті двері

Хвилі вітру землю обігріли

Так високо в небо полетіли наші голоси

Двері в небеса

Двері у вогні одкровення

Як хвилину забуття зрозуміти?

Двері в небеса, вікна душі незнайомої

Як же мені тебе знову впізнати?

Двері відчинилися

сонячною тінню

ми на землі залишилися

І відлетіли в одкровення

якого безглуздо соромилися,

А за спиною,

виросли зірки і зацвіли мріями

Щось сказати, ще не пізно,

але тільки, неможливо словами.

Вранішнє світло, відкриті двері

Хвилі вітру землю обігріли

Так високо в небо полетіли наші голоси

Двері в небеса

Двері у вогні одкровення

Як хвилину забуття зрозуміти?

Двері в небеса, вікна душі незнайомої

Як же мені тебе знову впізнати?