Море для нас - Легион

Море, море, я слышу твой стон,

Вспышки молний рвут зенит.

Скоро, скоро начнётся циклон,

Мой корабль о камни разбит.

Пена, люди, обломки и смерть —

Нас накроет новый шквал.

Берег близко, но мне не успеть.

Ты прости меня, я устал.

Сколько стихов поглотит глубина?

Сколько мелодий таит тишина?

Ветер, ветер, я слышу твой смех,

Ты пошёл на нас войною.

Рифы, волны — хватит на всех,

Я увлёк людей за собою.

Сколько из них не вернётся домой?

Это мой грех, и я проклят судьбой.

О, помнишь ли ты цвет моих глаз?

Сколько лет будешь ждать?

Верить, как я верил всю жизнь,

Море для нас?

Это сердце так устало — камнем стало.

Сколько стихов поглотит глубина?

Сколько мелодий таит тишина?

О, помнишь ли ты цвет моих глаз?

Сколько лет будешь ждать?

Верить, как я верил всю жизнь,

Море для нас?

Это сердце так устало — камнем стало.

Море.

Море для нас.

Наше море.

Море для нас.

Море, море, я чую твій стогін,

Спалах блискавок рвуть зеніт.

Скоро, скоро почнеться циклон,

Мій корабель про камені розбитий.

Піна, люди, уламки і смерть

Нас накриє новий шквал.

Берег близько, але мені не встигнути.

Ти пробач мені, я втомився.

Скільки віршів поглине глибина?

Скільки мелодій таїть тиша?

Вітер, вітер, я чую твій сміх,

Ти пішов на нас війною.

Рифи, хвилі — вистачить на всіх,

Я захопив людей за собою.

Скільки з них не повернеться додому?

Це мій гріх, і я проклятий долею.

О, пам'ятаєш ти колір моїх очей?

Скільки років чекатимеш?

Вірити, як я вірив все життя,

Море для нас?

Це серце так втомилося — каменем стало.

Скільки віршів поглине глибина?

Скільки мелодій таїть тиша?

О, пам'ятаєш ти колір моїх очей?

Скільки років чекатимеш?

Вірити, як я вірив все життя,

Море для нас?

Це серце так втомилося — каменем стало.

Море.

Море для нас.

Наше море.

Море для нас.