Птица - Легион

Было, однажды было,

Там, у начала дней.

Сила, небесная сила,

Дева и птица над ней.

Две тысячи лет мы делали вид,

Что прошлого нет и нам нечего ждать.

Любили себя, царей и святых,

Которых мы сами спешили распять.

Две тысячи лет мы не ждали его,

Зачем нам Спаситель, за что нас прощать?

Но разум горит и сердце болит,

Эту боль не можем мы понять!

А птица летит…

Две тысячи лет мы делали вид,

Что прошлого нет и нам нечего ждать.

Любили себя, царей и святых,

Которых мы сами спешили распять.

Две тысячи лет мы не ждали его,

Зачем нам Спаситель, за что нас прощать?

Но разум горит и сердце болит,

Эту боль не можем мы понять!

А птица летит…

В моих устах,

В моих устах

Слова любви,

В моих глазах,

В моих глазах

Нежный свет любви.

И ждёт тебя,

И ждёт тебя

Дорога в Рай,

Но всё же знай…

Две тысячи лет мы делали вид,

Что прошлого нет и нам нечего ждать.

Любили себя, царей и святых,

Которых мы сами спешили распять.

Две тысячи лет мы не ждали его,

Зачем нам Спаситель, за что нас прощать?

Но разум горит и сердце болит,

Эту боль не можем мы понять!

А птица летит…

А птица летит…

А птица летит…

Було, якось було,

Там, у початку днів.

Сила, небесна сила,

Діва і птиця над нею.

Дві тисячі років ми вдавали,

Що минулого немає і нам нічого чекати.

Любили себе, царів і святих,

Яких ми самі поспішали розіп'яти.

Дві тисячі років ми не чекали його,

Навіщо нам Спаситель, за що нам прощати?

Але розум горить і серце болить,

Цей біль не можемо ми зрозуміти!

А птиця летить...

Дві тисячі років ми вдавали,

Що минулого немає і нам нічого чекати.

Любили себе, царів і святих,

Яких ми самі поспішали розіп'яти.

Дві тисячі років ми не чекали його,

Навіщо нам Спаситель, за що нам прощати?

Але розум горить і серце болить,

Цей біль не можемо ми зрозуміти!

А птиця летить...

В моїх вустах,

В моїх вустах

Слова кохання,

У моїх очах,

У моїх очах

Ніжне світло любові.

І чекає тебе,

І чекає тебе

Дорога до раю,

Але все ж знай…

Дві тисячі років ми вдавали,

Що минулого немає і нам нічого чекати.

Любили себе, царів і святих,

Яких ми самі поспішали розіп'яти.

Дві тисячі років ми не чекали його,

Навіщо нам Спаситель, за що нам прощати?

Але розум горить і серце болить,

Цей біль не можемо ми зрозуміти!

А птиця летить...

А птиця летить...

А птиця летить...