Афродита - Легион

Облик нежный в легкой пене…

Нарушая волн кипение,

(Мной легенда не забыта),

Так выходит Афродита.

Озарила всю землю красотой,

Не забыть никогда мне образ твой!

Капли моря, словно росы,

На бутоне дивной розы…

От восторга сердце тает,

Мир огромный уплывает…

Всем, кто верит в надежду и любовь,

Зажигаешь ты души вновь и вновь.

С давних пор на века

Для влюбленных в венках

Нежный цвет анемонов приплетай!

Не щитом, не мечом

Этот мир защищён,

А земной красотою он спасён.

Мной легенда не забыта,

Так выходит из вод Афродита…

Зовнішність ніжна в легкій піні.

Порушуючи хвилі кипіння,

(Мною легенда не забута),

Так виходить Афродіта.

Осяяла всю землю красою,

Не забути ніколи мені твій образ!

Краплі моря, мов роси,

На бутоні дивної троянди…

Від захвату серце тане,

Світ величезний спливає…

Всім, хто вірить у надію та любов,

Запалюєш ти душі знову і знову.

З давніх часів на століття

Для закоханих у вінках

Ніжний колір анемонів приплітай!

Не щитом, не мечем

Цей світ захищений,

А земною красою він врятований.

Мною легенда не забута,

Так виходить із вод Афродіта…