Шаг - Легенды Про

Не мой день, не мой, но я не с той встал ноги, сегодня тот день,

когда я смотрю под ноги.

Из квадрата в квадрат, мимо тел, для которых беспредел — далеко не предел.

И мои братаны: амбалы, бродяги и псы, тут пивко и чипсы заставляют класть гипсы.

Но шепот лит управляет и мы слабеем, от того что злимся сильнее.

Страх вдруг врага вынуждает делать прогнозы, страх превращает в прах и чужие

слезы.

Пару попыток взглянуть в лицо ему, оказались по-моему не по вкусу ему.

В итоге, не подписав договор, я подписал приговор, спор, о том что один из нас

вор.

Эй, герой, куда делась твоя пенопластовая смелость?!

Припев:

Люди бегут, люди спешат, им не хватает всего один шаг.

Люди спеша, люди бегут, нам не хватает воздуха вокруг.

Люди бегут, люди спешат, им не хватает всего один шаг.

Люди спеша, люди бегут, нам не хватает воздуха вокруг.

На меня одета петля прошлого, в шею вросшая, плохой день делать что-то хорошее,

Но хороший день сделать что-то плохое, превращая трезвое тело в тело бухое.

Я расстроенный, не на тот лад настроенный, обшарпанные мечты воплощения не

достойны.

А на витринах в ряд яд, в стекле и пластмассе, мы как фонари на обочине трассы

гаснем.

От детской справки до судебного акта злое золото слепит как катаракта.

И каждый первый рэпер орет про свой дар, но все знают, что ворона не может не

сказать «кар».

Припев:

Люди бегут, люди спешат, им не хватает всего один шаг.

Люди спеша, люди бегут, нам не хватает воздуха вокруг.

Люди бегут, люди спешат, им не хватает всего один шаг.

Люди спеша, люди бегут, нам не хватает воздуха вокруг.

Стрельба улыбками на поражение, мы можем гораздо больше, чем наше воображение.

Но заколочены наши глаза как ставни на то, что там нам ведают древние камни.

И многим из нас уже не поможет аптека, как говорится: ума нет, считай — калека.

Но люди ценят то, что мы записываем на диски, говоря будто это как уважение к

близким.

И мы бежим изо всех сил, преследуемые лестью, но остаемся на месте.

И мы кричим изо всех сил, и все, что люди слышат — это только эти песни.

Припев:

Люди бегут, люди спешат, им не хватает всего один шаг.

Люди спеша, люди бегут, нам не хватает воздуха вокруг.

Люди бегут, люди спешат, им не хватает всего один шаг.

Люди спеша, люди бегут, нам не хватает воздуха вокруг.

Не мій день, не мій, але я не з тою встав ноги, сьогодні той день,

коли я дивлюся під ноги.

З квадрату в квадрат, повз тіл, для яких свавілля — далеко не межа.

І мої братани: амбали, бродяги і пси, тут пивко і чипси змушують класти гіпси.

Але шепіт літ управляє і ми слабшаємо, тому що злимось сильніше.

Страх раптом ворога змушує робити прогнози, страх перетворює на прах і чужі

сльози.

Пару спроб глянути в обличчя йому, виявилися по-моєму не за смаком йому.

У результаті, не підписавши договір, я підписав вирок, суперечка, про те, що один з нас

злодій.

Гей, герой, куди поділася твоя пінопластова сміливість?

Приспів:

Люди біжать, люди поспішають, їм не вистачає всього один крок.

Люди поспішаючи, люди біжать, нам не вистачає повітря навколо.

Люди біжать, люди поспішають, їм не вистачає всього один крок.

Люди поспішаючи, люди біжать, нам не вистачає повітря навколо.

На мене одягнена петля минулого, що вросла, поганий день робити щось гарне,

Але гарний день зробити щось погане, перетворюючи тверезе тіло на тіло бухое.

Я засмучений, не на той лад налаштований, обшарпані мрії втілення не

гідні.

А на вітринах у ряд отрута, у скла і пластмасі, ми як ліхтарі на на узбіччі траси

гаснемо.

Від дитячої довідки до судового акта зле золото сліпить як катаракта.

І кожен перший репер кричить про свій дар, але всі знають, що ворона не може не

сказати "кар".

Приспів:

Люди біжать, люди поспішають, їм не вистачає всього один крок.

Люди поспішаючи, люди біжать, нам не вистачає повітря навколо.

Люди біжать, люди поспішають, їм не вистачає всього один крок.

Люди поспішаючи, люди біжать, нам не вистачає повітря навколо.

Стрілянина посмішками на ураження, ми можемо набагато більше, ніж наша уява.

Але забиті наші очі як віконниці на те, що там нам знають стародавні камені.

І багатьом з нас уже не допоможе аптека, як кажуть: розуму немає, вважай — каліка.

Але люди цінують те, що ми записуємо на диски, кажучи ніби це як повага до

близьким.

І ми втікаємо щосили, переслідувані лестощами, але залишаємося на місці.

І ми кричимо щосили, і все, що люди чують — це лише ці пісні.

Приспів:

Люди біжать, люди поспішають, їм не вистачає всього один крок.

Люди поспішаючи, люди біжать, нам не вистачає повітря навколо.

Люди біжать, люди поспішають, їм не вистачає всього один крок.

Люди поспішаючи, люди біжать, нам не вистачає повітря навколо.