Дистанция - Легенды Про

Когда тебя разбудят, меня уже здесь не будет.

Не будет уже солнца — ты же яркий свет не любишь.

Твоя жизнь матовая, моя матная…

У тебя ноги гладкие, у меня ватные…

Ты ещё пока не куришь и можешь не будешь…

А я ровно два раза в час ускоряю пульс свой…

Ты ещё пока не скучаешь, ещё не веришь…

А в сомнениях давно уже мечтаю преданно…

Кто кого предал, чьё чувство острее…

Кому больней, и кто вообще руководит балетом…

Зачем тебе это?

Верни мою любовь на место…

Станцуй мне танец, я спою тебе песню…

Давай будем не вместе, давай просто рядом…

Я не буду кричать, ты не будешь плакать…

Давай просто молча, как будто случайно…

Сделаем вид будто мы друг друга не знаем…

Переждём май… переждём лето.

Ты вода — я ветер, я земля, а ты небо…

Помоги мне не потерять веру…

Не отпускай надежду, пока ещё хоть что-то где-то тлеет…

Нас не несколько — нас с тобой всего двое…

Нам хорошо было очень, но одиночество дороже…

И если мы не за руку, то это дождь всё испортил…

И неправда всё — я сам всё изобрёл же…

Ты онлайн — я тоже…

Ты в активном поиске, у меня в статусе всё сложно…

Это понять можно, но принять непросто…15 ый этаж твой, зайти нет повода,

есть провода только…

Пыльные окна, 7 утра, good morning Moscow…

Уже десятый кофе, люди и их город …

Дистанция между нами…

И вокруг слишком много лишних «но"и «кроме».

Без смайлов звёздами, без пустословия…

Ты удаляешь сообщения, я фото…

Я на память оставил пару смс в телефоне.

Ты портишься только, а я уже убил совесть.

Коли тебе розбудять, мене вже тут не буде.

Не буде вже сонця — ти ж яскраве світло не любиш.

Твоє життя матове, моє матове…

У тебе ноги гладкі, у мене ватяні…

Ти ще поки не куриш і можеш не будеш ...

А я рівно двічі на годину прискорюю пульс свій…

Ти ще поки не сумуєш, ще не віриш…

А в сумнівах давно вже мрію віддано...

Хто кого зрадив, чиє почуття гостріше.

Кому болючіше, і хто взагалі керує балетом…

Навіщо тобі це?

Поверни моє кохання на місце…

Станцюй мені танець, я заспіваю тобі пісню…

Давай будемо не разом, давай просто поруч ...

Я не буду кричати, ти не будеш плакати ...

Давай просто мовчки, начебто випадково.

Зробимо вигляд ніби ми один одного не знаємо ...

Перечекаємо травень… перечекаємо літо.

Ти вода — я вітер, я земля, а ти небо…

Допоможи мені не втратити віру…

Не відпускай надію, поки що хоч щось десь тліє...

Нас не кілька - нас з тобою всього двоє ...

Нам добре було дуже, але самотність дорожча…

І якщо ми не за руку, то це дощ все зіпсував...

І неправда все — я сам все винайшов ж…

Ти онлайн — я  теж...

Ти в активному пошуку, у мене в статусі все складно...

Це зрозуміти можна, але прийняти непросто...15 ий поверх твій, зайти немає приводу,

є дроти тільки ...

Пильні вікна, 7 ранку, good morning Moscow…

Вже десятий кави, люди та їхнє місто…

Дистанція між нами.

І навколо дуже багато зайвих «але» і «крім».

Без смайлів зірками, без марності.

Ти видаляєш повідомлення, я фото…

Я на пам'ять залишив пару смс у телефоні.

Ти псуєшся тільки, а я вже вбив совість.