Эстетика разрушения - Легенды Про

Живу от головы до пят пропитанный рифмами.

Мой клад в словах и тактах мимики.

Квартет с кварталов, как камень на голову.

Какие наглые… Эй, моя голая правда.

Легенды про 16, четыре жирных плюса.

Заруби на носу и не пасуй, сосед.

Мы на одной планете ногами топчем землю.

Видел ли ты то, что не блестит, но слепит?

То что отточено точно, выдели жирным шрифтом

Слова, останутся в прошлом, строки останутся с смыслом.

То что написано с мыслями и сказано голосом.

Уже начата гонка и дыбом волосы.

И плавятся колеса на перегруженной трассе,

Кто-то ползет черепахой и он останется сзади.

Тот кто останется сзади, пропустит новых вперед.

Ты это раньше не слышал, но это прёт!

Кто знает, тот молчит и об этом знают.

Чужой Бог — хуже своего лешего.

Поэтому тот, кто сам себе хозяин,

Остаётся с теми, кто бешено грешен.

Стираем подошвы в поисках нимба.

Те, кто не хотят слышать посреди лимба —

Замерзают.

Солнце затмила густая

Бомбардировщиков стая!

Но…

Ничего не происходит.

Ненависть жрёт моих братьев.

Они не слышат мой голос, я могу потерять их

Массовый психоз, обоссаны кровати,

Галаперидол.

Пожалуйста, Хватит!

Мной мой психиатр интересуется.

Ему надоест, когда нас доест животный страх.

У моего лица безумствует улица,

Дальше больше увидимся во снах.

Помехи пох**.

Дым оседает сверху.

Мы лезем в твою голову, как в волосы лезет перхоть.

Сломали саночки твои, теперь кататься не на чем.

Не надо было изначально быть таким доверчивым.

Тут удивляться не чему, тут все банально просто.

Битом размажет по стене, слова прибьют, как гвозди.

По чьей-то просьбе, на грани злости —

Побеждают единицы, хоть все кинули кости.

Гордыню сбросьте, время меняет масти.

Зубастые пасти — в конце тоннеля свет ваш гаснет.

Слова в текста излиты, биты давно избиты.

И все, что помнил раньше в итоге будет забыто.

Через динамики в мозг и там осядет прочно.:

Легенда тянет за собой кучу эффектов побочных.

Это альбом про Желтый дом и слышно шепотом

Это еще цветочки, ягодки будут потом.

Мой квартал, как катакомбы.

Закрыт печатью с пломбой, словно после взрыва бомбы.

Мой сосед — зомби, ждал, пока лопнут тромбы.

Я молю Бога, чтобы не быть таким, каким он был.

Извини, но как бы тебе не было больно —

Тебя ждёт судьба свиньи на скотобойне.

Брат, опомнись, не лезь в обойму!

Остановись, пока не пойман!

Как анаконды, руки сучьей власти.

Лизать жопу вроде мерзко, но безопасней.

Уже даже паяцы боятся смеяться над сходством

Современного искусства с уродством.

Но я, и мои братцы против провокаций наций.

Отсыпаться будем после смерти, а пока — драться!

Легенды про 16 кварталов СЗАО

Пёс, Дым, Быба, Ахимас.

Звукозапись ЦАО!

Живу від голови до п'ят просочений римами.

Мій скарб у словах і тактах міміки.

Квартет із кварталів, як камінь на голову.

Які зухвалі... Гей, моя гола правда.

Легенди про 16, чотири жирні плюси.

Зарубай на носі і не пасуй, сусіде.

Ми на одній планеті ногами топчемо землю.

Бачив чи ти те, що не блищить, але сліпить?

Що відточено точно, виділили жирним шрифтом

Слова, залишаться в минулому, рядки залишаться з сенсом.

Що написано з думками і сказано голосом.

Вже розпочато гонку і дибом волосся.

І плавляться колеса на перевантаженій трасі,

Хтось повзе черепахою і він залишиться ззаду.

Той, хто залишиться ззаду, пропустить нових уперед.

Ти це раніше не чув, але це пре!

Хто знає, той мовчить і про це знають.

Чужий Бог — гірший за свого дідька.

Тому той, хто сам собі господар,

Залишається з тими, хто шалено грішний.

Стираємо підошви в пошуках німба.

Ті, хто не хочуть чути посеред лімбу —

Замерзають.

Сонце затьмарила густа

Бомбардувальників зграя!

Але...

Нічого не відбувається.

Ненависть жере моїх братів.

Вони не чуть мій голос, я можу втратити їх

Масовий психоз, обссані ліжка,

Галаперідол.

Будь ласка досить!

Мною мій психіатр цікавиться.

Йому набридне, коли нас доїсть тваринний страх.

У мого обличчя божеволіє вулиця,

Далі більше побачимося у сне.

Перешкоди пох**.

Дим осідає зверху.

Ми ліземо в твою голову, як у волоси лізе лупа.

Зламали саночки твої, тепер кататися не на чому.

Не треба було спочатку бути таким довірливим.

Тут дивуватися нема чому, тут все банально просто.

Бітом розмаже по стіні, слова приб'ють, як цвяхи.

На чиєсь прохання, на межі злості—

Перемагають одиниці, хоч усі кинули кістки.

Гординю скиньте, час міняє масті.

Зубасті пащі — в кінці тунелю світло ваше гасне.

Слова в тексту злиті, биті давно побиті.

І все, що пам'ятав раніше, в підсумку буде забуто.

Через динаміки в мозок і там осяде міцно.:

Легенда тягне за собою купу ефектів побічних.

Це альбом про Жовтий дім і чутно пошепки

Це ще квіточки, ягідки будуть згодом.

Мій квартал, як катакомби.

Закритий печаткою з пломбою, немов після вибуху бомби.

Мій сусід — зомбі, чекав, доки лопнуть тромби.

Я молю Бога, щоб не бути таким, яким він був.

Вибач, але як би тобі не було боляче—

Тебе чекає доля свині на скотобійні.

Брат, схаменись, не лізь в обойму!

Зупинися, поки не спійманий!

Як анаконди, руки сучої влади.

Лизати жопу начебто бридко, але безпечніше.

Вже навіть паяці бояться сміятися з подібності.

Сучасного мистецтва з потворністю.

Але я, і мої братики проти провокацій націй.

Відсипатимемося після смерті, а поки — битися!

Легенди про 16 кварталів СЗАТ

Пес, Дим, Биба, Ахімас.

Звукозапис ЦАТ!