Побег - Легенды Про

Мы слишком долго жили в Желтом Доме, если у тебя есть дети, их лучше не

знакомить

С этим, помни о встрече с комой, но далеко не о ней пойдет речь сегодня.

Мы тут узнали, что есть Две Стороны Медали.

— Че за дела?

— Пацаны, не место скандалить, не время обсуждать детали,

Если хотим чуда, валим отсюда без палева, ну, че встали?

Быба вырубает свет.

Вылезем, перелезем через забор, вот и весь секрет.

— Может, через крышу?

— Нет.

— Через черный выход?

— Нет.

— Через главный вход?

— Да, нет, через дыру в окне.

Минимум возни, осторожно, там могут быть гвозди!

Тут вопрос возник: как мы слезем?

Это совсем не просто!

Остынь, нам надо достать лишь простынь.

Припев:

Мы бежим из Желтого Дома, жизнь за забором нам не знакома.

Это начало второго альбома, но мы вернемся по-любому.

Мы бежим из Желтого Дома, жизнь за забором нам не знакома.

Это начало второго альбома, но мы вернемся по-любому.

Нарезав простыней, все на матрасах лежат, десант собрался прыгать с первого

этажа.

На кураже без мандража нам надо бежать, валим отсюда, пока не стали нас тут

окружать.

У Амира маскировка, рожа, как сплошной пластырь, с ним дед в об**саных штанах.

— Амыч, нах** он сдался?!

Амыч с ним прощается в слезах:

— Прости не в этот раз.

— Ладно, ребята, погнали!

Дед, не забывай про нас.

Истощенный Ахимас диетой в три недели валит решетки на окнах, как бобры валят

деревья.

Олежа тоже в деле, ковыряется в носу, мечтает о кусочке колбасы, но это не суть.

И вот он подоконник, высота где-то полметра, дед в об**саных штанах пожелал: «Попутного ветра!»

Спускаемся, как скалолазы с такой высоты, через забор:

— Привет, ребята!

Что не ждали?

Вот и мы!

Припев:

Мы бежим из Желтого Дома, жизнь за забором нам не знакома.

Это начало второго альбома, но мы вернемся по-любому.

Мы бежим из Желтого Дома, жизнь за забором нам не знакома.

Это начало второго альбома, но мы вернемся по-любому.

А за забором рёв хором моторов и город, как большой короб от воронов гоним,

мыши по норам

Громкими разговорами кормят нас, спорить нельзя, по-любому не зря бутерброды я

взял.

Мы на Иксе, ночь, спят толпы и элиты, колыбельную районам поют монолиты,

В телеке гиганты слова стирают мои года, наверное, есть выгода.

F*ck Dat!

Go Down!

За закрытой дверью на бесконечной пати дети эти геры и Гарри учит играть их,

В воздухе вопрос: Улицы пустеют почему?

Из космоса ответ: По веленью щучьему.

Жар-птицы ищут Somebody’s Love.

Прости, стоит смириться.

Лавэ не слова.

Swag — это стиль.

А как хорошо было дома, парни, стойте!

Разворачивай лодку, не такой он и желтый!

Припев:

Мы бежим из Желтого Дома, жизнь за забором нам не знакома.

Это начало второго альбома, но мы вернемся по-любому.

Мы бежим из Желтого Дома, жизнь за забором нам не знакома.

Это начало второго альбома, но мы вернемся по-любому.

Ми дуже довго жили в Жовтому Будинку, якщо у тебе є діти, їх краще не

знайомити

З цим, пам'ятай про зустріч з комою, але далеко не про неї піде мова сьогодні.

Ми тут дізналися, що є Дві Сторони Медалі.

— Що за справи?

— Пацани, не місце скандалити, не час обговорювати деталі,

Якщо хочемо дива, валимо звідси без палева, ну, що встали?

Биба вирубує світло.

Виліземо, переліземо через паркан, ось і весь секрет.

— Може, через дах?

— Ні.

— Через чорний вихід?

— Ні.

— Через головний вхід?

— Так, ні, через дірку у вікні.

Мінімум метушні, обережно, там можуть бути цвяхи!

Тут питання виникло: як ми?

Це зовсім непросто!

Остигнемо, нам треба дістати лише простирадло.

Приспів:

Ми втечемо з Жовтого Дому, життя за парканом нам не знайоме.

Це початок другого альбому, але ми повернемося по-любому.

Ми втечемо з Жовтого Дому, життя за парканом нам не знайоме.

Це початок другого альбому, але ми повернемося по-любому.

Нарізавши простирадлом, всі на матрацах лежать, десант зібрався стрибати з першого

поверху.

На куражі без мандражу нам треба бігти, валимо звідси, поки не стали нас тут

оточувати.

У Аміра маскування, пика, як суцільний пластир, з ним дід в об**саних штанах.

— Амич, нах** він здався?!

Амич з ним прощається в сльозах:

— Пробач не цього разу.

— Гаразд, хлопці, погнали!

Діду, не забувай про нас.

Виснажений Ахімас дієтою в три тижні валить грати на вікнах, як бобри валять

дерева.

Олежа теж у справі, колупається в носі, мріє про шматочку ковбаси, але це не суть.

І ось він підвіконня, висота десь півметра, дід в об**саних штанах побажав: «Попутного вітру!»

Спускаємося, як скелелази з такої висоти, через паркан:

- Привіт хлопці!

Що не чекали?

От і ми!

Приспів:

Ми втечемо з Жовтого Дому, життя за парканом нам не знайоме.

Це початок другого альбому, але ми повернемося по-любому.

Ми втечемо з Жовтого Дому, життя за парканом нам не знайоме.

Це початок другого альбому, але ми повернемося по-любому.

А за парканом рев хором моторів і місто, як великий короб від воронів гонимо,

миші по норам

Гучними розмовами годують нас, сперечатися не можна, по-любому недаремно бутерброди я

взяв.

Ми на Іксі, ніч, сплять натовпи та еліти, колискову районам співають моноліти,

У телеку гіганти слова стирають мої роки, напевно, є вигода.

F*ck Dat!

Go Down!

За зачиненими дверима на нескінченної паті діти ці гери і Гаррі вчить грати їх,

У повітрі питання: Вулиці пустіють чому?

З космосу відповідь: За велінням щучому.

Жар-птиці шукають Somebody's Love.

Вибач, варто змиритися.

Лаве не слова.

Swag - це стиль.

А як добре було вдома, хлопці, стійте!

Розвертай човен, не такий він і жовтий!

Приспів:

Ми втечемо з Жовтого Дому, життя за парканом нам не знайоме.

Це початок другого альбому, але ми повернемося по-любому.

Ми втечемо з Жовтого Дому, життя за парканом нам не знайоме.

Це початок другого альбому, але ми повернемося по-любому.