Козырёк - Легенды Про

Навязчиво вещают с ящика о настоящем.

О том что будущий рэп, будет прошлого слаще.

Но так или иначе, у них эфир проплачен.

Моя задача — озадачить.

Переходим к качу.

Твой козырек прямой как мысли.

-Но что тогда?

Мой гнется от идеи треков.

-Его гнут года!

Как с гуся вода, с вас, ложь, кап-кап-кап.

Ваша правда как ржавый капкан.

Все видят правду, через линзы разбитых очков,

Крысиные бега или гонки молодых старичков.

Не знают, что уже сделать, что бы набрать очков.

Вставляют зубки и попивают молочко.

У них почет весь в бабках, Москва теряет стиль.

Каждый мнит себя хозяином, но в основном все гости.

В словах нет правды и лишь в глаза пускают пыль.

Тут устоять не просто, если в руках нет трости.

Зубы скрипят от злости, тут нету места радости.

Работают как роботы над обработкой старости.

И что хотели донести, по пути растрясли.

Теперь их стиль похож на концентраты сладости

В образе грубости и подлости, я буду дальше нести.

Пока не вымрут те кому важен жопы престиж.

Тут не реалити-шоу, чтобы интриги плести.

Мы будем делать все, чтобы ты не убил этот стиль.

Твой козырек прямой как мысли.

Но что тогда?

Мой гнется от идеи треков.

Его гнут года!

Как с гуся вода, с вас, ложь, кап-кап-кап.

Ваша правда как ржавый капкан.

Таких как ты, ассов, пруд пруди за трассой.

Эти дети мутят воду, типа точат лясы.

Вкладывая в свои фразы, каловые массы.

Выкладывая сразу это все у кассы.

-Эй, пижон, думаешь что тебе помогут?

Я насажу на рожон весь твой йоу гурт!

Всех!

Они в потугах родить ничего не могут,

Пока прислуга слизывает с твоей жопы чужой йогурт.

Бить тревогу поздно.

Не серьезно,

Брызгать слюной и устраивать холокосты.

Идти в руках держа свой бумажный постер.

Ведь весь твой талант слюдой обернут просто.

Гляди, раздутые ноздри идут в разнос.

Их рабочий рот работает на износ.

Я смеюсь до слез, когда понимаю,

Что кто-то воспринимает вас всерьез.

Твой козырек прямой как мысли.

Но что тогда?

Мой гнется от идеи треков.

Его гнут года!

Как с гуся вода, с вас, ложь, кап-кап-кап.

Ваша правда как ржавый капкан.

Оставь в покое, лавры мавров.

Твоя правда — миф, как кентавры.

В Потоке детских рифм, считать себя главным.

Странно, что ты еще Бога не назвал равным.

Кто тебе сказал, что Москва твоя?

Где ты это доказал?

В каких боях?

Только разговоры.

Твой город Гоморра.

Новая эра мора мажоров.

Пока ты как-то криво, портишь матом такты вновь,

Мы факты несем, из квадратов — рэп квартаlove.

И как и раньше мы читаем как из автомата,

Очередью слов.

Тра-та-та-та-та-та.

А тут орут -Ты труп!

Ты труп!

Да я вертел вас на хую как хула-хуп.

Слушать тошно, осознавать грустно.

И они делают это из-за любви к искусству.

Твой козырек прямой как мысли.

Но что тогда?

Мой гнется от идеи треков.

Его гнут года!

Как с гуся вода, с вас, ложь, кап-кап-кап.

Ваша правда как ржавый капкан.

Нав'язливо мовлять зі скриньки про справжнє.

Що майбутній реп, буде минулого солодше.

Але так чи інакше, у них ефір проплачений.

Моє завдання - спантеличити.

Переходимо до качу.

Твій козирок прямий, як думки.

-Але що тоді?

Мій гнеться від ідеї треків.

-Його гнуть року!

Як з гуся вода, з вас, брехня, кап-кап-кап.

Ваша правда як іржавий капкан.

Усі бачать правду, через лінзи розбитих окулярів,

Щурячі бігу або гонки молодих стариків.

Не знають, що вже зробити, щоб набрати очок.

Вставляють зубки і попивають молочко.

У них шана вся в бабках, Москва втрачає стиль.

Кожен уявляє себе господарем, але в основному всі гості.

У словах немає правди і тільки в очі пускають пил.

Тут встояти непросто, якщо в руках немає тростини.

Зуби скриплять від злості, тут немає місця радості.

Працюють як роботи над обробкою старості.

І що хотіли донести, по шляху розтрясли.

Тепер їхній стиль схожий на концентрати солодощі

В образі грубості і підлості, я буду нести.

Поки що не вимруть ті кому важливий дупи престиж.

Тут не реаліті-шоу, щоб інтриги плести.

Ми будемо робити все, щоб ти не вбив цей стиль.

Твій козирок прямий, як думки.

Але що тоді?

Мій гнеться від ідеї треків.

Його гнуть року!

Як з гуся вода, з вас, брехня, кап-кап-кап.

Ваша правда як іржавий капкан.

Таких як ти, асів, ставок ставки за трасою.

Ці діти каламутять воду, типу точать ляси.

Вкладаючи в свої фрази, калові маси.

Викладаючи відразу це все у каси.

-Гей, піжон, думаєш що тобі допоможуть?

Я насаджу на рожон весь твій йоу гурт!

Усіх!

Вони в потугах народити нічого не могуть,

Поки прислуга злизує з твоєї дупи чужий йогурт.

Бити на сполох пізно.

Несерйозно,

Бризати слиною і влаштовувати голокости.

Іти в руках тримаючи свій паперовий постер.

Адже весь твій талант обернуть слюдою просто.

Дивись, роздуті ніздрі йдуть у рознесення.

Їхній робочий рот працює на зношування.

Я сміюсь до сліз, коли розумію,

Що хтось сприймає вас серйозно.

Твій козирок прямий, як думки.

Але що тоді?

Мій гнеться від ідеї треків.

Його гнуть року!

Як з гуся вода, з вас, брехня, кап-кап-кап.

Ваша правда як іржавий капкан.

Дай спокій, лаври маврів.

Твоя правда - міф, як кентаври.

У Потоці дитячих рим, вважати себе головним.

Дивно, що ти ще Бога не назвав рівним.

Хто тобі сказав, що твоя Москва?

Де ти це довів?

У яких боях?

Тільки розмови.

Твоє місто Гоморра.

Нова ера мору мажорів.

Поки ти якось криво, псуєш матом такти знову,

Ми факти несемо, з квадратів - реп квартаlove.

І як і раніше ми читаємо як з автомата,

Чергою слів.

Тра-та-та-та-та-та.

А тут кричать - Ти труп!

Ти труп!

Так я вертав вас на ху як хула-хуп.

Слухати нудно, усвідомлювати сумно.

І вони роблять це через любов до мистецтва.

Твій козирок прямий, як думки.

Але що тоді?

Мій гнеться від ідеї треків.

Його гнуть року!

Як з гуся вода, з вас, брехня, кап-кап-кап.

Ваша правда як іржавий капкан.