Жаль, как жаль, как жаль - Лариса Черникова

Море спит и чайки плачут, зимний пляж пустой

Всё могло бы быть иначе, могло у нас с тобой

Ты летел уставшей птицей, от своих проблем

Мною ты решил напиться, зачем, зачем, зачем?

Припев:

Всё что было — прошло, отлегло-унеслось

Как туман в предрассветную в даль

Я любила тебя, это даже смешно

Жаль, как жаль, как жаль.

Снег пройдёт, он будет белым, пеплом на губах

Я растаять не успела в безжалостных руках

В поцелуях снежных улиц спрячусь от судьбы

Ты идёшь по льду сутулясь, мне не нужен ты.

Припев.

Море спить і чайки плачуть, зимовий пляж порожній

Все могло бути інакше, могло у нас з тобою

Ти полетів утомленим птахом, від своїх проблем

Мною ти вирішив напитися, навіщо, навіщо, навіщо?

Приспів:

Все що було — пройшло, відлягло-понеслося

Як туман у передсвітанкову далечінь

Я любила тебе, це навіть смішно

Жаль, як шкода, як шкода.

Сніг пройде, він буде білим, попелом на губах

Я розтанути не встигла в безжальних руках

У поцілунках снігових вулиць сховаюся від долі

Ти ідеш по льоду сутулячись, мені не потрібен ти.

Приспів.