А мне мама... - Лариса Черникова

За окошком свету мало — снег с утра валит, валит,

А мне мама, а мне мама целоваться не велит

В море талая вода унесет мои года

И я буду делать это, не беда что холода

Снега белого надуло, хочет мама пригрозить

Если любишь ты кататься, люби саночки возить

Это просто ерунда — я сама себе скажу

Ведь давно я не катаюсь, только саночки вожу

Не беда

Мама целоваться не велит

За окошком свету мало — снег с утра валит, валит,

А мне мама, а мне мама целоваться не велит

В море талая вода унесет мои года

И я буду делать это, не беда что холода

Не беда что холода…

За окошком свету мало — снег с утра валит, валит,

А мне мама, а мне мама целоваться не велит

В море талая вода унесет мои года

И я буду делать это, не беда что холода

За вікном світла мало - сніг з ранку валить, валить,

А мені мама, а мені мама цілуватися не велить

У море тала вода забере мої роки

І я буду робити це, не біда що холоду

Снігу білого надуло, хоче мати пригрозити

Якщо любиш ти, кататися, люби саночки возити

Це просто нісенітниця — я сама собі скажу

Адже давно я не катаюся, тільки саночки вожу

Не біда

Мама цілуватися не велить

За вікном світла мало - сніг з ранку валить, валить,

А мені мама, а мені мама цілуватися не велить

У море тала вода забере мої роки

І я буду робити це, не біда що холоду

Не біда що холоду…

За вікном світла мало - сніг з ранку валить, валить,

А мені мама, а мені мама цілуватися не велить

У море тала вода забере мої роки

І я буду робити це, не біда що холоду