Вечер летний - Лариса Черникова

День устало вздохнул и тогда распахнул

Вечер нам свои объятия

Вижу в блеске глаз твой последний шанс.

Так бывало не раз, постановкою фраз

И слова твои-заклятья

Так ты побеждал, только не сейчас.

Припев:

Пусть будет вечер летний, миг любви последний

Постановка фраз, расставания час и осколки звёзд

Пускай судьба чужая вдруг твоей стала

Встреч не надо опять, и уже не собрать нам осколки звёзд.

Вечер звёзды зажжёт над огромной рекой

Только не для нас с тобою

Стала вдруг легко, на душе покой.

Ты не можешь понять, что порой потерять

Это лучшее решение

Чтоб потом найти в этом мире себя.

Припев.

День втомлено зітхнув і тоді розкрив

Вечір нам свої обійми

Бачу в блиску очей твій останній шанс.

Так бувало не раз, постановкою фраз

І слова твої-закляття

Так ти перемагав, тільки не зараз.

Приспів:

Нехай буде вечір літній, мить кохання останній

Постановка фраз, розставання годин і осколки зірок

Нехай доля чужа раптом твоєю стала

Зустріч не треба знову, і вже не зібрати нам уламки зірок.

Вечір зірки запалить над величезною річкою

Тільки не для нас із тобою

Стала раптом легко, на душі спокій.

Ти не можеш зрозуміти, що часом втратити

Це найкраще рішення

Щоб потім знайти в цьому світі себе.

Приспів.