Лунная дорога - Лариса Черникова

И город в ночь засыпает и видятся сны

К тебе единым дыханием с десятой луны

Я прилечу словно ветер сквозь тон тишины

И обниму твои плечи, войду в твои сны.

Припев:

Хочешь — верь, хочешь — не верь, есть одна дорога

Хочешь — верь, хочешь — не верь, вон до той луны

Хочешь — верь, хочешь — не верь, лунная дорога

Лунная дорога через сны.

Что может быть неизвестней, чем все наши сны

Я для тебя стану песней с далёкой луны

Спою её и чуть слышно тебе прошепчу

О том, что ты мне так нужен, тебя я хочу.

Припев.

Я обниму твои плечи, войду в твои сны

Я для тебя стану песней с далёкой луны,

А дальше лишь бесконечность земного пути

Я ждать тебя буду вечность, ты только дойди.

Припев.

І місто в ніч засинає і бачаться сни

До тебе єдиним подихом з десятого місяця

Я прилікую немов вітер крізь тон тиші

І обійму твої плечі, увійду до твоїх снів.

Приспів:

Хочеш — вір, хочеш — не вір, є одна дорога

Хочеш — вір, хочеш — не вір, он до того місяця.

Хочеш — вір, хочеш — не вір, місячна дорога

Місячна дорога через сни.

Що може бути невідоміше, ніж усі наші сни

Я для тебе стану піснею з далекого місяця

Заспіваю її і трохи чути тобі прошепчу

Про те, що ти мені так потрібен, тебе я хочу.

Приспів.

Я обійму твої плечі, увійду до твоїх снів

Я для тебе стану піснею з далекого місяця,

А далі лише нескінченність земного шляху

Я чекатиму тебе вічність, ти тільки дійди.

Приспів.