Далеко, далеко - Лариса Черникова

«Стой, подожди, не уходи!», —

Я шепчу тебе снова,

Но лишь туман впереди,

Мне не слышно ни слова.

Прочь минуя ночь,

Мне лишь взмахнув рукою

Ты улетаешь опять,

Но буду ждать

И вопреки судьбе

Я вспомню опять о тебе.

Припев:

Далеко-далеко от меня

Улетай, за собою маня.

В белом облаке сна

Голубая страна Весна.

Далеко-далеко от меня.

Там где ты, мне не видно огня.

Будь всё время в пути

И меня всё равно найди.

Ты не со мной, но голос твой

Слышу в шорохе ветра.

Кто в эту ночь рядом с тобой

Мне не нужно ответа.

Верь и открой дверь.

Пусть свет в окне моём

Вновь станет тебе маяком.

Помни о нём.

Не заблудись во тьме

И думай в пути обо мне.

Припев.

«Стій, почекай, не йди!», —

Я шепочу тобі знову,

Але лише туман попереду,

Мені не чути жодного слова.

Геть минаючи ніч,

Мені лише змахнувши рукою

Ти відлітаєш знову,

Але чекатиму

І всупереч долі

Я згадаю знову про тебе.

Приспів:

Далеко-далеко від мене

Відлітай, за собою маня.

У білій хмарі сну

Синя країна Весна.

Далеко-далеко від мене.

Там де ти, мені не видно вогню.

Будь весь час у шляху

І мене все одно знайди.

Ти не зі мною, але голос твій

Чую в шурхітті вітру.

Хто цієї ночі поряд з тобою

Мені не потрібно відповіді.

Вір і відчини двері.

Нехай світло у вікні моєму

Знову стане тобі маяком.

Пам'ятай про нього.

Не заблукайся у темряві

І думай у шляху про мене.

Приспів.