Suya Mi Guerra - La Raíz

Eran años de ilusión y banderas de morado

Los versos de los sin voz

Gritos de Lorca y Machado

Obuses que roban el sueño en esas noches silbaron

La tierra se parte en dos, y el mundo mira a otro lado

Guernika llora, sangra el corazón

La libertad es pecado

Brigada Lincoln pide munición, pero no habla castellano

Y gritan «¡No pasarán!», con acento americano

Y gritan «¡No pasarán!», con acento americano

Allí un poema de Alberti conciencias despierta

Primera línea del frente, Carmela no vuelvas

Que el Ebro huele a derrota, pero no cuelgues tus botas

Mañana vendré a buscarte, suenen las trompetas

La pasión del brigadista cruzando el mapa

Para siempre quedará la foto de Capa

Abandonado al exilio en aquella cuneta

Mañana vendré a buscarte, suenen las trompetas

A los que saltan fronteras y empujan con fuerza

A los que empujan con fuerza para demolerlas

A los que saltan fronteras y empujan con fuerza

Gracias a ese que hizo suya mi guerra

Pero caía la noche y solos tras el muro

Vieron acercarse al monstruo, se esfumó el futuro

Cuentan que los que perdieron vieron llorar a la luna

Los hijos de la derrota, os debemos una

La pasión del brigadista cruzando el mapa

Para siempre quedará la foto de Capa

Abandonado al exilio en aquella cuneta

Mañana vendré a buscarte, suenen las trompetas

A los que saltan fronteras y empujan con fuerza

A los que empujan con fuerza para demolerlas

A los que saltan fronteras y empujan con fuerza

Gracias a ese que hizo suya mi guerra

A los que saltan fronteras y empujan con fuerza

A los que empujan con fuerza para demolerlas

A los que saltan fronteras y empujan con fuerza

Gracias a ese que hizo suya mi guerra

'Cuando los años pasen y las heridas de la guerra se vayan restañando;

cuando el recuerdo de los días dolorosos y sangrientos se esfume en un

presente de libertad, de paz y de bienestar;

cuando los rencores se vayan

ateuando, hablad a vuestros hijos, habladles de estos hombres y mujeres de las

Brigadas Internacionales'

Це були роки ілюзій і фіолетових прапорів

Вірші безголосих

Крики Лорки і Мачадо

Свистіли гаубиці, що крадуть сон у ті ночі

Земля розпадається надвоє, і світ дивиться в інший бік

Герніка плаче, її серце обливається кров’ю

свобода - це гріх

Бригада Лінкольна просить боєприпаси, але не розмовляє іспанською

І кричать «Вони не пройдуть!», з американським акцентом

І кричать «Вони не пройдуть!», з американським акцентом

Там вірш Альберті пробуджує сумління

Передня лінія, Кармела, не повертайся

Що Ебро пахне поразкою, але не вішайте чоботи

Завтра я прийду шукати тебе, затруми

Пристрасть бригадиста, що перетинає карту

Фото Капи залишиться назавжди

Покинутий на засланні в той рів

Завтра я прийду шукати тебе, затруми

Для тих, хто стрибає кордони і наполегливо штовхається

Тим, хто наполегливо намагається їх знести

Для тих, хто стрибає кордони і наполегливо штовхається

Дякую тому, хто зробив мою війну своєю

Але настала ніч і сама за стіною

Вони побачили наближення монстра, майбутнє зникло

Кажуть, що ті, хто програв, бачили, як плакав місяць

Сини поразки, ми винні перед вами

Пристрасть бригадиста, що перетинає карту

Фото Капи залишиться назавжди

Покинутий на засланні в той рів

Завтра я прийду шукати тебе, затруми

Для тих, хто стрибає кордони і наполегливо штовхається

Тим, хто наполегливо намагається їх знести

Для тих, хто стрибає кордони і наполегливо штовхається

Дякую тому, хто зробив мою війну своєю

Для тих, хто стрибає кордони і наполегливо штовхається

Тим, хто наполегливо намагається їх знести

Для тих, хто стрибає кордони і наполегливо штовхається

Дякую тому, хто зробив мою війну своєю

«Коли минають роки, а рани війни міцні;

коли спогад про болісні й криваві дні зникає в а

подарунок свободи, миру та добробуту;

коли образи підуть

розмовляючи зі своїми дітьми, розкажіть їм про цих чоловіків і жінок

міжнародні бригади