La Hoguera de los Continentes - La Raíz

En esta hoguera baila el sol de Tiahuanaco,

Entre ayahuasca y tabaco cantan y colorean su piel los guerreros

Esta hoguera que es ciprés sangrante de arte,

Arde entre un mar de favelas y cárceles,

Haciendo de los infiernos el cielo

Y en el trozo de hoguera que a mí me tocó, bailan las calles de Cuba

Con un trombón y una tuba que lloran sonidos de revolución

Y en el trozo de hoguera que a mí me tocó, hay libros de Alejandría

Y el fuego en sus poesías desprende el olor del viejo luchador

En esta hoguera baila Senegal

Lleva bailando mil y una noches Bagdad

Mueve el cuerpo quien es feliz solo siendo

En esta hoguera alzan la voz las mujeres de Gaza y su honor,

A la orilla del fuego veo todo el mundo que quiero veo

Y en el trozo de hoguera que a mí me tocó

Mueve su vientre Estambul

Entre notas de un viejo laúd

Despiertan serpientes que el tiempo durmió

Y en el trozo de hoguera que a mí me tocó, hay libros de Alejandría

Y el fuego en sus poesías desprende el olor del viejo luchador

Cantamos para levantar la marea a contracorriente

Volviendo a juntar África América, y que suene la voz del esclavo

Preferimos bailar en la hoguera de los continentes

Gritando «también tenemos corazón los desafinados»

У цьому багатті танцює сонце Тіауанако,

Між аяуаской і тютюном воїни співають і розфарбовують свою шкіру

Це багаття, що кровоточить кипарис мистецтва,

Воно горить між морем фавел і в'язниць,

Створення пекла раю

І в шматку вогню, який торкнувся мене, танцюють вулиці Куби

З тромбоном і тубою, що кричать, звучить революція

А в шматку вогнища, що торкнувся мене, є олександрійські книги

І вогонь у його поезії видає запах старого бійця

Сенегал танцює в цьому багатті

Тисячу і одну ніч вона танцювала в Багдаді

Хто щасливий, той просто рухає тілом

У цьому багатті підносять свій голос жінки Гази та їх честь,

На краю вогню я бачу весь світ, який хочу побачити

І в уламку вогню, що торкнувся мене

Поворушити животом Стамбул

Між нотами старої лютні

Вони будять змій, що час спав

А в шматку вогнища, що торкнувся мене, є олександрійські книги

І вогонь у його поезії видає запах старого бійця

Ми співаємо, щоб підняти приплив проти течії

З’єднати Африку Америку, і нехай звучить голос раба

Ми вважаємо за краще танцювати у багатті континентів

Кричать «у нас теж серце не в тонусі»