El Circo de la Pena - Orquestra Simfònica del Conservatori Professional de Música Josep Climent d’Oliva, Orquestra Simfònica del Conservatori Municipal Professional d’Altea, La Raíz

Entre montañas avanza, la feria ambulante que grita y que canta

Alegre de cara al mundo

Y en bambalinas las lágrimas saltan

Entre las sombras del público un muerto que pide a gritos un aire más fresco

Le hemos traído un invento, vinimos en una alfombra así que súbete

Súbete desde aquí se ve la sangre y los ojos del miedo en las pateras

Y el discurso del Papa contra el hambre, y el Edén que amuralla sus fronteras

Súbete, desde aquí se ve un enjambre, de ministros, alcaldes y banderas

Tenemos una alfombra que vuelva y va matándonos de pena

Y el trapecista gritó «¿Cómo me lanzo al amor?»

Y la pintora gritó «¿Quién me ha robado el color?»

Todo mi circo lloró mordido por el dolor

Atrás quedará el guion del hombre que hizo del dinero

Su papel, su condena y su dios

Y ahora no queda luna llena que transforme a este lobo

Perdido, que habla entre suspiros

Que perdió de vista a su enemigo

Atrás quedará…

Súbete, desde aquí se ve la sangre, y los ojos del miedo en las pateras

Y el discurso del Papa contra el hambre, y el edén que amuralla sus fronteras

Súbete, desde aquí se ve un enjambre, de ministros alcaldes y banderas

Tenemos una alfombra que vuelva y va matándonos de pena

Y el trapecista gritó «¿Cómo me lanzo al amor?»

Y la pintora gritó «¿Quién me ha robado el color?»

Todo mi circo lloró mordido por el dolor

En este circo hay niños estrellas muertos a tiros y ahogados en favelas…

Між горами просувається мандрівний ярмарок, що кричить і співає

Веселий перед обличчям світу

А за лаштунками течуть сльози

У тіні публіки мертвий чоловік, який волає свіжого повітря

Ми принесли вам винахід, ми прийшли на килимку, так скакайте

Підійди звідси, видно кров і очі страху в човнах

І промова Папи проти голоду, і Едем, що обгороджує його кордони

Заходьте, звідси видно рій міністрів, мерів і прапорів

У нас є килим, який повертається і вбиває нас горем

А трапецііст вигукнув "Як мені закохатися?"

А художник кричав: «Хто вкрав мій колір?»

Увесь мій цирк плакав, укушений болем

Зникне сценарій того, хто заробив гроші

Його роль, його вирок і його бог

А тепер не залишилося повного місяця, щоб перетворити цього вовка

Загублений, хто говорить між зітханнями

Хто втратив з поля зору свого ворога

Мине буде...

Підійди, звідси видно кров, а в човнах очі страху

І промова Папи проти голоду, і Едем, що обгороджує його кордони

Заходьте, звідси видно рій міністрів-мерів і прапори

У нас є килим, який повертається і вбиває нас горем

А трапецііст вигукнув "Як мені закохатися?"

А художник кричав: «Хто вкрав мій колір?»

Увесь мій цирк плакав, укушений болем

У цьому цирку є діти-зірки, розстріляні та втоплені у фавелах...