Мимо - Кравц, Джино

Ты говоришь — жизнь проходит мимо,

А представь: мы старики, сидим у камина

Будет ли всё солидно, или обидно

За то, что сейчас отсюда в этом тумане не видно?

А надо принять пару решений

Кто ты такой и кто с тобой вообще?

Пора принять пару решений

Если ты готов, жизнь подкинет своих ништяков

Как всегда, пацаны на созвоне

Старые кроссы, но новый день на районе

Мы говорим каждый день в поисках свободы

Обсуждаем всё, что происходит все эти годы

Москва

Изначально все печально, каждый начальник под чем-то

Улетает стирка, не помогает прищепка

И это самый центр.

Надо быть цепким и ловким

Чуть мертвым грести по полной, чтоб не попасть на галерку

Самый центр.

Дербанят за всех в лицо откровенный смех

Твой билет в жизнь в обмен на общаг и ещё дюжину лет

Абонент недоступен — из трубки плюют

Выход: накинуть мозговой штурм на свой подземный салют

Важно или насрать?

Думай, решай сам

Что ты вначале строишь

Фундамент или фасад, памятник или сад

Похуй даже, если в этой конуре для пса

Тебе кажется, что хозяин прав

Нельзя быть на измене

Когда плаваешь с акулами в общественном бассейне

Сохраняем стержень, боремся за надежду

Живем как умеем, близких как можно ближе держим

Ты говоришь — жизнь проходит мимо,

А представь: мы старики, сидим у камина

Будет ли всё солидно, или обидно

За то, что сейчас отсюда в этом тумане не видно?

А надо принять пару решений

Кто ты такой и кто с тобой вообще?

Пора принять пару решений

Если ты готов, жизнь подкинет своих ништяков

Пора принять пару решений

Выслушать пару взвешенных мнений, тогда придут перемены

Ты как качели — не полетишь, пока не приложишь усилий

И на качелях моё поколение

Вечно под чем-то — это мое поколение

Вечно в поисках путей решения, в поисках вдохновения

Кроссы, кепки цепки, очки, браслеты

Кабаки, клубы, лавки, дворы, подъезды

Здесь мы, это Москва пропитала тебя и меня

Привязала к себе, выбора не дала она

Тут смотрим в витрины, как в зеркала

И пропадаем в душных ночных клубах до утра — это игра

Игра навылет или стек умножь на два

Провожающим покинуть места, контролер устал,

А кто на пьедестал?

Так крайним буду я

Передайте, чтоб больше никто не занимал

Ты говоришь — жизнь проходит мимо,

А представь: мы старики, сидим у камина

Будет ли всё солидно, или обидно

За то, что сейчас отсюда в этом тумане не видно?

А надо принять пару решений

Кто ты такой и кто с тобой вообще?

Пора принять пару решений

Если ты готов, жизнь подкинет своих ништяков

Ти говориш — життя проходить повз,

А уяви: ми старі, сидимо біля каміна

Чи буде все солідно, чи прикро

За те, що зараз звідси в цьому тумані не видно?

А треба прийняти пару рішень

Хто ти такий і хто з тобою взагалі?

Час прийняти пару рішень

Якщо ти готовий, життя підкине своїх ніштяків

Як завжди, пацани на дзвоні

Старі кроси, але новий день на районі

Ми говоримо щодня у пошуках свободи

Обговорюємо все, що відбувається усі ці роки

Москва

Спочатку все сумно, кожен начальник під чимось

Відлітає прання, не допомагає прищіпка

І це самий центр.

Треба бути чіпким і вправним

Трохи мертвим грести по повній, щоб не потрапити на гальорку

Найцентр.

Дербанять за всіх в обличчя відвертий сміх

Твій квиток в життя в обмін на общаг і ще дюжину років

Абонент недоступний— із трубки плюють

Вихід: накинути мозковий штурм на свій підземний салют

Важливо чи насрати?

Думай, вирішуй сам

Що ти спочатку будуєш

Фундамент чи фасад, пам'ятник чи сад

Похуй навіть, якщо в цій конурі для пса

Тобі здається, що господар має рацію

Не можна бути на зраді

Коли плаваєш із акулами в громадському басейні

Зберігаємо стрижень, боремося за надію

Живемо як вміємо, близьких якомога ближче тримаємо

Ти говориш — життя проходить повз,

А уяви: ми старі, сидимо біля каміна

Чи буде все солідно, чи прикро

За те, що зараз звідси в цьому тумані не видно?

А треба прийняти пару рішень

Хто ти такий і хто з тобою взагалі?

Час прийняти пару рішень

Якщо ти готовий, життя підкине своїх ніштяків

Час прийняти пару рішень

Вислухати пару виважених думок, тоді прийдуть зміни

Ти як гойдалки — не полетиш, доки не прикладеш зусиль

І на гойдалках моє покоління

Вічно під чимось — це моє покоління

Вічно в пошуках шляхів вирішення, в пошуках натхнення

Кроси, кепки чіпки, окуляри, браслети

Кабаки, клуби, лавки, двори, під'їзди

Тут ми, це Москва просочила тебе і мене

Прив'язала до себе, вибору не дала вона

Тут дивимося у вітрини, як у дзеркала

І пропадаємо в душних нічних клубах до ранку — це гра

Гра навиліт або стек помнож на два

Провожаючим залишити місця, контролер втомився,

А хто на п'єдестал?

Так крайнім буду я

Передайте, щоб більше ніхто не займав

Ти говориш — життя проходить повз,

А уяви: ми старі, сидимо біля каміна

Чи буде все солідно, чи прикро

За те, що зараз звідси в цьому тумані не видно?

А треба прийняти пару рішень

Хто ти такий і хто з тобою взагалі?

Час прийняти пару рішень

Якщо ти готовий, життя підкине своїх ніштяків