Позови меня - Корни

Кто-то сказал тебе,

Что время сошло с ума,

И в город навсегда пришла зима.

Не стало любви нигде,

Остались одни слова.

И в темноте сердец кусочки льда.

Позови меня, и алые цветы

Появятся из-подо льда.

Позови меня, и одинокой ты Не будешь больше никогда.

И кажется никогда,

Не сможет ожить вода,

Замерзла как стекло, чтобы сверкать.

Но ты же не из стекла,

Ты будешь искать тепла,

И сердце в темноте подскажет как.

Позови меня, и алые цветы

Появятся из-подо льда.

Позови меня, и одинокой ты Не будешь больше никогда.

Позови меня, и алые цветы

Появятся из-подо льда.

Позови меня, и одинокой ты Не будешь больше никогда

Хтось сказав тобі,

Що час збожеволів,

І в місто назавжди прийшла зима.

Не стало любові ніде,

Залишилися самі слова.

І в темряві сердець шматочки льоду.

Поклич мене, і червоні квіти

З'являться з-під льоду.

Поклич мене, і одинокий ти не будеш більше ніколи.

І здається ніколи,

Не зможе ожити вода,

Замерзла як скло, щоб сяяти.

Але ти ж не із скла,

Ти будеш шукати тепла,

І серце в темряві підкаже як.

Поклич мене, і червоні квіти

З'являться з-під льоду.

Поклич мене, і одинокий ти не будеш більше ніколи.

Поклич мене, і червоні квіти

З'являться з-під льоду.

Поклич мене, і самотній ти Не будеш більше ніколи