Плакала берёза - Корни

Месяц в небе слишком жесток,

Только глянешь – давит в висок.

И услышишь: звёзды шумят,

Разбудить кого-то хотят.

Под ногами в лужах следы,

Может, их оставила ты.

Станет путеводной слеза,

Что твои послали глаза.

Будет сердце любить и страдать,

Потому что опять

Плакала берёза

Желтыми листами,

Плакала осина

Красными слезами.

И кидала листья,

И летели листья,

Вот бы вместе с вами

Падать, листья.

Разорву любовь на куски,

Буду слушать звуки тоски.

Вот уже неважно, где свет

Солнца в этом городе нет.

Из земли растут фонари,

Хочется дождаться зари,

Чтобы тебе всё рассказать,

Чтобы мне тебя удержать,

Чтобы губы твои целовать,

Потому что опять

Плакала берёза

Желтыми листами,

Плакала осина

Красными слезами.

И кидала листья,

И летели листья,

Вот бы вместе с вами

Падать, листья.

Плакала берёза

Желтыми листами,

Плакала осина

Красными слезами.

И кидала листья,

И летели листья,

Вот бы вместе с вами

Падать, листья.

Місяць у небі надто жорстокий,

Тільки глянеш – тисне у скроню.

І почуєш: зірки шумлять,

Розбудити когось хочуть.

Під ногами в калюжах сліди,

Може, їх ти залишила.

Стане дороговказною сльоза,

Що твої послали очі.

Серце любитиме і страждатиме,

Тому що знову

Плакала береза

Жовтими листами,

Плакала осика

Червоні сльози.

І кидала листя,

І летіло листя,

От би разом із вами

Падати листя.

Розірву любов на шматки,

Слухатиму звуки туги.

Ось уже неважливо, де світло

Сонця у цьому місті немає.

З землі ростуть ліхтарі,

Хочеться дочекатися зорі,

Щоб тобі все розповісти,

Щоб мені тебе втримати,

Щоб твої губи цілувати,

Тому що знову

Плакала береза

Жовтими листами,

Плакала осика

Червоні сльози.

І кидала листя,

І летіло листя,

От би разом із вами

Падати листя.

Плакала береза

Жовтими листами,

Плакала осика

Червоні сльози.

І кидала листя,

І летіло листя,

От би разом із вами

Падати листя.