Zwischen Himmel & Hölle - Kontra K

Ich denk' an die Tage ohne Sex oder Rolex

Nur ein Cent, kein Benz, Leben nach dem Kodex

Jeden Tag um sechs, ich acker' mich zu Tode (was?)

Von Montag bis Mittwoch dieselbe Garderobe

Und für bisschen extra Cash entwickelt man Methoden

Früher vor der Bühne, heute findest du mich oben

Hinter meinem Rücken sagen, ich bin abgehoben

Aber die Päckchen, die ich trage, Bruder, halten mich am Boden

Zwischen Fake-Friends und Filter geht Realness verloren

Zu viel dieser Liebe ist gelogen

Und auch wenn mich die Scheiße runterzieht wie ein Anker

Ich bleibe dankbar (ja, Mann)

So weit weg von Gut und Böse

Blicke wie Eis, woll’n die Sonne sehen

Der kalte Wind weht uns entgegen

Doch heißes Blut fließt durch die Venen

Zwischen Himmel und Hölle ist, wo wir leben

Hängen über dem Abgrund an seidenen Fäden

Keine Schwäche zeigen — die einzige Regel

Doch im strömenden Regen sieht man keine Tränen

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Die Träume eingerollt in einem Paper, dann verbrannt

Keine Knete auf der Bank und die Miete kam vom Amt

Strom nicht bezahlt, nur die Kerzen waren an

Und mein Spiegelbild geseh’n in einer Scherbe an der Wand

Hab' mich jeden Tag gefragt, «Warum ich, gottverdammt

Muss ich leben wie ein Hund, um zu sterben wie ein Mann?»

Von da an hieß es jetzt und nicht mehr irgendwann

Der Weg war noch so lang, ich nahm die Beine in die Hand

Nahm ein’n Stift in die Hand, drück' mein Leben durch den Stift auf das Blatt

30.000 Seiten später Blick auf den Strand

Blick auf die Bank, Zahl’n grinsen mich an (haha)

Und mir geht’s gut, Gott sei Dank

So weit weg von Gut und Böse

Blicke wie Eis, woll’n die Sonne sehen

Der kalte Wind weht uns entgegen

Doch heißes Blut fließt durch die Venen

Zwischen Himmel und Hölle ist, wo wir leben

Hängen über dem Abgrund an seidenen Fäden

Keine Schwäche zeigen — die einzige Regel

Doch im strömenden Regen sieht man keine Tränen

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Mit dem Kopf über Wasser, die Taschen voller Steine

Könnten heulen, doch wir lachen, weil die Sneaker noch weiß sind

Woll’n nur ge­ra­de­aus

Aber müssen Slalom laufen, weil der Weg ist voller Scheiße

Jeden Tag das Gleiche

Zum Sterben zu viel, doch zum Überleben reicht es

Und jeder hatte Zweifel

Doch von hier unten nach oben ist gar nicht so weit weg

Weil wir der Beweis sind

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Auch wenn alles zerbricht

Die Scherben spiegeln das Licht

Я думаю про дні без сексу чи Rolex

Просто копійка, без Бенца, життя за кодексом

Кожен день о шостій я працюю до смерті (що?)

Один і той же гардероб з понеділка по середу

А за трохи додаткових грошей ви розробляєте методи

Раніше я був перед сценою, тепер ти знайдеш мене нагорі

За спиною кажу, що я не в курсі

Але пакунки, які я ношу, брате, тримають мене на землі

Реальність втрачається між фальшивими друзями та фільтрами

Занадто багато цієї любові – брехня

І навіть якщо лайно тягне мене вниз, як якір

Я залишаюся вдячний (так, чоловік)

Так далеко від добра і зла

Схоже на лід, хочеться побачити сонце

На нас віє холодний вітер

Але по венах тече гаряча кров

Між раєм і пеклом ми живемо

Нависає над прірвою шовковими нитками

Не показуйте слабкості — єдине правило

Але під проливним дощем не бачиш сліз

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Мрії згорнули в папір, потім спалили

У банку не було грошей, а оренда прийшла з офісу

Електрика не сплачена, горіли тільки свічки

І моє відображення видно в черепку на стіні

Я щодня запитував себе: «Чому я, чорт побери

Чи потрібно жити як собака, щоб померти як людина?»

Відтоді це було зараз, а не колись

Шлях був ще такий довгий, що я взяв ноги в руки

Взяв ручку в руку, притисни моє життя крізь ручку на папір

Через 30 000 сторінок дивлячись на пляж

Подивіться на банк, цифри посміхаються мені (ха-ха)

І я добре, слава Богу

Так далеко від добра і зла

Схоже на лід, хочеться побачити сонце

На нас віє холодний вітер

Але по венах тече гаряча кров

Між раєм і пеклом ми живемо

Нависає над прірвою шовковими нитками

Не показуйте слабкості — єдине правило

Але під проливним дощем не бачиш сліз

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Голова над водою, кишені повні каміння

Могли б плакати, а ми сміємося, бо кросівки ще білі

Просто хочу йти прямо

Але треба бігти в слалом, бо дорога повна лайна

Кожен день те саме

Занадто багато, щоб померти, але достатньо, щоб вижити

І всі сумнівалися

Але це не так далеко від цього внизу до вершини

Тому що ми є доказом

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло

Навіть якщо все зламається

Осколки відбивають світло