2 Seelen - Kontra K

Ich hab' zwei Seel’n

In meiner Brust und sie führen Krieg

Ich hab' zwei Seel’n

Eine will Ruhe, die andere fliegt

Es werden noch zwei mehr

Denn es zerreißt-reißt-reißt dich wie Papier

Ich hab' zwei Seel’n

In meiner Brust und sie führen Krieg

Ich hab' zwei Seel’n

Eine will Ruhe, die andere fliegt

Doch sie bleiben eins

Bevor es mich zerreißt-reißt-reißt

Bleibt mein Körper wie ihr Käfig aus Granit (aus Granit)

Zwischen Highlife und dem Fliegen, wenn ich 'ne Einheit mit meinem Team bin

Oder den Wunden, die nach einer Krise nur wieder verheilen bei meiner Familie

Wie ein Baum, die Blätter im Himmel, doch seine Wurzeln geh’n in die Tiefe

Feuer und Eis, wir schreien Stille, wir kämpfen nicht, wir führen Kriege

Keine Liebe, die wir geben, im Leben prasseln die Schläge

Auf dich ein wie der Regen, durch den wir geh’n

Alle meine Muskeln angespannt, verkr&ft, eine Wand, die mit keinem redet

Denn dahinter kämpfen zwei Seelen ums nackte Überleben

Eine will Stille, die andere Sturm, eine Hand reißt ein, was die andere aufbaut

In einem Moment will ich ein Traumhaus und in 'nem anderen nur wieder draufhau’n

Ein Trümmer fällt in meinem Inneren unter 'ner Schicht aus Eis, das nicht

auftaut

Aber niemals löst das Feuer in meinen Augen sich in Rauch auf

Ich hab' zwei Seel’n

In meiner Brust und sie führen Krieg

Ich hab' zwei Seel’n

Eine will Ruhe, die andere fliegt

Es werden noch zwei mehr

Denn es zerreißt-reißt-reißt dich wie Papier

Ich hab' zwei Seel’n

In meiner Brust und sie führen Krieg

Ich hab' zwei Seel’n

Eine will Ruhe, die andere fliegt

Doch sie bleiben eins

Bevor es mich zerreißt-reißt-reißt

Bleibt mein Körper wie ihr Käfig aus Granit (aus Granit)

Immer hin- und hergerissen, so viel Last auf meinem Gewissen

Denn wenn sich der Engel und der Teufel auf deinen Schultern nur streiten,

liegt die Wahrheit meist dazwischen

Ja oder nein kennt kein vielleicht, zwischen Krieg und Frieden ist keine Mitte

Doch mit aller Kraft versuch' im Hirn nur die Stille und in meinem Chaos mich

selber zu finden

Flieg' hoch in den Himmel, aber fall' dann hart auf den Boden der Realität

Träume los von Erfolgen unter einem Jahr, aber steh' mir nur selbst im Weg

Drei Schritte vor, wieder zwei zurück, doch hält mich nicht ab davon

weiterzugeh’n

Erst mach' ich mich groß und dann red' ich mich klein, Mann, diese Welt macht

schizophren

Doch ich werde stärker, meine Haut härter mit jeden Meter, den wir geh’n

Und flüster' den Geistern, die ich rief, in Richtung Wolken mein Gebet

Doch ich komm' klar, kein Problem

Und ein Blick in den Spiegel zeigt mir nur wieder mal ein Fenster zu zwei Seel’n

Ich hab' zwei Seel’n

In meiner Brust und sie führen Krieg

Ich hab' zwei Seel’n

Eine will Ruhe, die andere fliegt

Es werden noch zwei mehr

Denn es zerreißt-reißt-reißt dich wie Papier

Ich hab' zwei Seel’n

In meiner Brust und sie führen Krieg

Ich hab' zwei Seel’n

Eine will Ruhe, die andere fliegt

Doch sie bleiben eins

Bevor es mich zerreißt-reißt-reißt

Bleibt mein Körper wie ihr Käfig aus Granit (aus Granit)

Zwei Seel’n

Zwei Seel’n

Zwei Seel’n

Zwei Seel’n

У мене дві душі

У моїх грудях і воюють

У мене дві душі

Один хоче відпочинку, інший летить

Буде ще два

Тому що воно рве-сльози-рве, як папір

У мене дві душі

У моїх грудях і воюють

У мене дві душі

Один хоче відпочинку, інший летить

Але вони залишаються одним цілим

Перш ніж воно сльози-сльози-сльози мене

Моє тіло залишається, як її клітка з граніту (з граніту)

Між світським життям і польотом, коли я єдине ціле зі своєю командою

Або рани, які заживають лише після кризи в моїй родині

Як дерево листя в небі, а коріння глибоке

Вогонь і лід, ми кричимо тишу, ми не воюємо, ми ведемо війни

Ніякої любові ми не даємо, в житті удари стукають

У вас як дощ, через який ми йдемо

Усі мої м’язи напружені, стиснуті, стіна, яка ні з ким не говорить

Тому що за цим дві душі борються за своє виживання

Один хоче тиші, інший бурі, одна рука руйнує те, що будує інша

В один момент я хочу будинок мрії, а в інший я просто хочу вдарити його знову

Шматок сміття падає всередину мене під шар льоду, який цього не робить

відлиги

Але вогонь у моїх очах ніколи не перетворюється на дим

У мене дві душі

У моїх грудях і воюють

У мене дві душі

Один хоче відпочинку, інший летить

Буде ще два

Тому що воно рве-сльози-рве, як папір

У мене дві душі

У моїх грудях і воюють

У мене дві душі

Один хоче відпочинку, інший летить

Але вони залишаються одним цілим

Перш ніж воно сльози-сльози-сльози мене

Моє тіло залишається, як її клітка з граніту (з граніту)

Завжди рвана, стільки тягаря на совісті

Тому що якщо ангел і диявол просто сперечаються на ваших плечах

істина зазвичай лежить посередині

Так чи ні знає ні, можливо, між війною і миром немає середини

Але з усіх сил спробуй тишу у своєму мозку і мене в моєму хаосі

знайти себе

Летіть високо в небо, але потім важко впадіть на землю реальності

Не мрій про досягнення менше року, а просто стояти на своєму шляху

Три кроки вперед, два кроки назад, але не зупиняй мене

продовжувати

Спочатку я зроблю себе великим, а потім заговорю себе, чоловіче, цей світ створює

шизофренічний

Але я стаю сильнішим, моя шкіра твердішає з кожним метром, який ми проходимо

І прошепочу мою молитву до хмар духам, яких я покликав

Але я в порядку, без проблем

І погляд у дзеркало знову показує мені вікно в дві душі

У мене дві душі

У моїх грудях і воюють

У мене дві душі

Один хоче відпочинку, інший летить

Буде ще два

Тому що воно рве-сльози-рве, як папір

У мене дві душі

У моїх грудях і воюють

У мене дві душі

Один хоче відпочинку, інший летить

Але вони залишаються одним цілим

Перш ніж воно сльози-сльози-сльози мене

Моє тіло залишається, як її клітка з граніту (з граніту)

Дві душі

Дві душі

Дві душі

Дві душі