Миру нужен ты - Колизей

Дождь над землей кружит серой птицей,

Сумрак размыл силуэты крыш,

Твой город спит, ему утро снится,

Весь город спит — только ты в нем не спишь.

Если в сказке нет ни тьмы, ни света,

Как тебе решить, на чьей ты стороне?

Тебе знакомы сотни кварталов пыльных книг,

Но почему сегодня ты потерялся в них?

Этот мир так мал без тепла и доброты,

Он без них устал — значит, миру нужен ты…

Нужен ты!

Эй!

Хватит бродить по стране мечтаний,

Глупо ждать чудес — ведь ты способен сам их совершить!

Друг, знай — этот день дважды не настанет,

И никто другой не сможет за тебя жизни прожить!

Тебе знакомы сотни кварталов пыльных книг,

Но почему сегодня ты потерялся в них?

Этот мир так мал без тепла и доброты,

Он без них устал — значит, миру нужен ты…

Нужен ты!

Тебе знакомы сотни кварталов пыльных книг,

Но почему сегодня ты потерялся в них?

Этот мир так мал без тепла и доброты,

Он без них устал — значит, миру нужен ты…

Нужен ты!

Дощ над землею кружляє сірим птахом,

Сутінки розмив силуети дахів,

Твоє місто спить, йому ранок сниться,

Все місто спить — тільки ти в ньому не спиш.

Якщо в казці немає ні темряви, ні світла,

Як тобі вирішити, на чиїй ти стороні?

Тобі знайомі сотні кварталів запорошених книг,

Але чому сьогодні ти втратився в них?

Цей світ такий малий без тепла і доброти,

Він без них втомився, отже, світові потрібен ти.

Потрібний ти!

Гей!

Досить блукати по країні мрій,

Безглуздо чекати чудес - адже ти здатний сам їх здійснити!

Друг, знай — цей день двічі не настане,

І ніхто інший не зможе за тебе життя прожити!

Тобі знайомі сотні кварталів запорошених книг,

Але чому сьогодні ти втратився в них?

Цей світ такий малий без тепла і доброти,

Він без них втомився, отже, світові потрібен ти.

Потрібний ти!

Тобі знайомі сотні кварталів запорошених книг,

Але чому сьогодні ти втратився в них?

Цей світ такий малий без тепла і доброти,

Він без них втомився, отже, світові потрібен ти.

Потрібний ти!