Навстречу свету - Колизей

Я жажду скорости и ветра, что дует мне в лицо.

И вновь лечу навстречу свету, сжимая мир в кольцо.

Что ждет меня потом, позади остался дом.

И все, что было, я навек оставлю в нём.

Но как мне дальше жить — не знаю я ответ.

Я еду по дороге на тот свет…

Колёса крутились, мотор ревел.

Словно ракета вперед я летел.

Дорога пуста — на ней нет преград.

Она приведёт меня в рай или в ад!

Сгустились тучи, дождь стеной, и гром над головой.

Но все преграды на пути сумею я пройти.

Что ждет меня потом?

Ближе цель, все дальше дом,

И то, что было, навсегда осталось в нём.

Но как теперь мне жить — кто скажет мне ответ?

Я еду по дороге на тот свет…

Колёса крутились, мотор ревел.

Словно ракета вперед я летел.

Дорога пуста — на ней нет преград.

Она приведёт меня в рай или в ад!

Туда, где ясен горизонт, уносят виражи.

Вчерашний день забыт как сон, дорога — это жизнь…

Что ждет меня потом?

Ближе цель, все дальше дом,

И то, что было, навсегда осталось в нём.

Но как теперь мне жить — дорога даст ответ!

Я верю, что свобода там, где свет…

Колёса крутились, мотор ревел.

Словно ракета вперед я летел.

И пусть эта трасса трудна и темна,

Я знаю — ведет меня к свету она!

Я жадаю швидкості і вітру, що дме мені в обличчя.

І знову лечу назустріч світлу, стискаючи світ у кільце.

Що чекає на мене потім, позаду залишився будинок.

І все, що було, я навіки залишу в ньому.

Але як мені далі жити — не знаю я відповідь.

Я їду по дорозі на той світ…

Колеса крутилися, мотор ревів.

Немов ракета вперед я полетів.

Дорога порожня - на ній немає перешкод.

Вона приведе мене в рай або в пекло!

Згустилися хмари, дощ стіною, і гром над головою.

Але всі перешкоди на шляху зумію я пройти.

Що чекає на мене потім?

Ближче мета, все далі будинок,

І те, що було, назавжди залишилося в ньому.

Але як тепер мені жити — хто скаже мені відповідь?

Я їду по дорозі на той світ…

Колеса крутилися, мотор ревів.

Немов ракета вперед я полетів.

Дорога порожня - на ній немає перешкод.

Вона приведе мене в рай або в пекло!

Туди, де ясний обрій, забирають віражі.

Вчорашній день забутий як сон, дорога — це життя.

Що чекає на мене потім?

Ближче мета, все далі будинок,

І те, що було, назавжди залишилося в ньому.

Але як тепер мені жити — дорога дасть відповідь!

Я вірю, що свобода там, де світло…

Колеса крутилися, мотор ревів.

Немов ракета вперед я полетів.

І нехай ця траса важка і темна,

Я знаю, веде мене до світла вона!