Не любовь? - ХАННА

Лучи играют по крышам

Я их опять не увижу

Будильник где-то раз двадцать

Смахну в корзину я виджет

На мне вчерашнее платье

И нету сил просыпаться

Во сне ты гладил мне пальцы

Как я тебя ненавижу

Что там опять за малая

Их как перчатки меняешь

Может меня забываешь

Смеюсь как будто больная

Накинув старое худи

Спускаюсь до магазина

Беру вино и зефир

Чтоб кортизолом не накрыло

Снова ночь, снова ночь, снова ночь

А я не поняла, что ты в них нашел!?

И почему в чужих объятиях тебе хорошо

Я так тебя ждала, но ты не пришел

Оставив без ответа мою тысячу звонков

А я не поняла, не смогла простить

И если не была послушной ты меня прости

Уходят поезда, в окне пустой перрон

Ты знай я все-таки решилась, это не любовь

Со мной ты был таким нежным

И я совсем без одежды

Ютилась в твоей квартире

Не зная кто был там прежде

Наверное мне было пофиг

Со мной играл ты как профи

и приносил будто в фильме

в постель мне утренний кофе

Теперь все это неважно

В ту реку не войти дважды

И захлебнувшись слезами

Тебя я вспомню однажды

Как мы сжигали те ночи

Смеялись в твоём эфире

мне не поверить в то что мы теперь совсем чужие

Снова ночь, снова ночь, снова ночь

А я не поняла, что ты в них нашел!?

И почему в чужих объятиях тебе хорошо

Я так тебя ждала, но ты не пришел

Оставив без ответа мою тысячу звонков

А я не поняла, не смогла простить

И если не была послушной ты меня прости

Уходят поезда, в окне пустой перрон

Ты знай я все-таки решилась, это не любовь

Снова ночь, снова ночь, снова ночь

Я под гипнозом под луной

Не придешь, не придешь, не придешь

гадала на любовь

А я не поняла, что ты в них нашел!?

И почему в чужих объятиях тебе хорошо

Я так тебя ждала, но ты не пришел

Оставив без ответа мою тысячу звонков

А я не поняла, не смогла простить

И если не была послушной ты меня прости

Уходят поезда, в окне пустой перрон

Ты знай я все-таки решилась, это не любовь

Промені грають по дахах

Я їх знову не побачу

Будильник десь разів з двадцять

Змахну в корзину я віджет

На мені вчорашня сукня

І немає сил прокидатися

Уві сні ти гладив мені пальці

Як я тебе ненавиджу

Що там знову за мала

Їх як рукавички міняєш

Може мене забуваєш

Сміюся ніби хвора

Накинувши старе худо

Спускаюсь до магазину

Беру вино та зефір

Щоб кортизол не накрило

Знову ніч, знову ніч, знову ніч

А я не зрозуміла, що ти в них знайшов?

І чому в чужих обіймах тобі добре

Я так на тебе чекала, але ти не прийшов

Залишивши без відповіді мою тисячу дзвінків

А я не зрозуміла, не змогла вибачити

І якщо не була слухняною ти мене вибач

Йдуть поїзди, у вікні порожній перон

Ти знай я все-таки зважилася, це не кохання

Зі мною ти був такий ніжний

І я зовсім без одягу

Ютілась у твоїй квартирі

Не знаючи хто був там раніше

Напевно мені було пофіг

Зі мною грав ти як профі

і приносив ніби у фільмі

в ліжко мені ранкову каву

Тепер все це не має значення

У ту річку не ввійти двічі

І захлинувшись сльозами

Тебе я згадаю одного разу

Як ми спалювали ті ночі

Сміялися у твоєму ефірі

мені не повірити в те, що ми тепер зовсім чужі

Знову ніч, знову ніч, знову ніч

А я не зрозуміла, що ти в них знайшов?

І чому в чужих обіймах тобі добре

Я так на тебе чекала, але ти не прийшов

Залишивши без відповіді мою тисячу дзвінків

А я не зрозуміла, не змогла вибачити

І якщо не була слухняною ти мене вибач

Йдуть поїзди, у вікні порожній перон

Ти знай я все-таки зважилася, це не кохання

Знову ніч, знову ніч, знову ніч

Я під гіпнозом під місяцем

Не прийдеш, не прийдеш, не прийдеш

гадала на кохання

А я не зрозуміла, що ти в них знайшов?

І чому в чужих обіймах тобі добре

Я так на тебе чекала, але ти не прийшов

Залишивши без відповіді мою тисячу дзвінків

А я не зрозуміла, не змогла вибачити

І якщо не була слухняною ти мене вибач

Йдуть поїзди, у вікні порожній перон

Ти знай я все-таки зважилася, це не кохання