Combien ? - Kery James

Certains m’aiment, d’autres me détestent mais au fond combien me connaissent

Réellement?

Combien m’aiment vraiment?

Combien seront présents à mon enterrement?

A ma mort, combien se réjouiront sincèrement?

Je me demande combien vont pleurer mon absence

Me regretter jusqu'à en perdre leur propre présence

Combien cacheront mes défauts, mes secrets?

Combien m’auront aimé en secret?

Combien viendront visiter ma famille?

Quand elle sera ébranlée, amputée et fragile

Combien porteront conseil à ma petite sœur?

Avec sincérité, vertu et douceur

Combien lui rappelleront à quel point je l’aimais?

Combien écriront à quel point je peinais?

Saignais, tant ce monde me blesse

J’y suis comme un étranger, j’attends que la vie me laisse

Je vais surement quitter ce monde comme j’y suis venu, seul

Je vais certainement mourir comme j’ai vécu, seul

Mes paroles sont dures comme ma vie

Sans amour, vide comme un corps sans vie

Combien m’aiment réellement, malgré ce que je suis?

Combien me regretterons, quand je quitterais cette vie?

Combien m’ont entendu, mais ne m’ont pas compris?

Combien de temps, avant qu’on m’oublie?

Combien sont rentrées dans ma vie?

Radieuses comme le soleil

Illuminant mes jours, la nuit troublant mon sommeil

Alors j’ai espérer pouvoir changer

Aimer sans retenue, sans me sentir en danger

Pourquoi n'était-ce qu’un mirage?

Un vent de bonheur précédent l’ouragan de rage

C’est fou comme on peut se tromper

C’est fou comme on peut se tromper

Une même phrase pour deux sens différents

Que chacun peut interpréter selon son expérience

L’amour, une plante que je n’arrive plus à semer

Je me suis perdu au jardin des désabusés

Combien m’ont côtoyé mais ne m’ont pas connu?

Pour combien d’entre-elles resterais-je un inconnu?

Combien m’ont écouté mais ne m’ont pas compris?

Combien m’ont donné de l’espoir mais me l’ont repris?

Combien de cœurs j’ai brisés?

Combien j’en ai déçu?

Combien de coeurs j’ai gagné?

Presque autant que j’en ai perdu

Le monde m’a volé ma confiance

Ôté du berceau de l’insouciance !

Combien m’aiment vraiment?

Je dédis ce morceau à tous ceux qui peu à peu perdent confiance en la confiance

Retrouvez-moi au jardin des désabusés

Il y a quand même des gens qui nous aiment réellement, vraiment

Je dédis ce morceau à ma petite sœur, Cassandra

A mon petit frère Kevin et à ma mère

Quand je serai KO comme Alain Souchon

Descendu des plateaux, trop hauts

Et qu’il ne restera que mes chansons

Combien, combien seront encore à mes cotés?

Combien m’aiment vraiment?

Хтось мене любить, хтось ненавидить, але в глибині душі багато хто мене знає

Справді?

Скільки мене дійсно люблять?

Скільки буде присутніх на моєму похороні?

Коли я помру, скільки буде щиро радіти?

Цікаво, скільки буде оплакувати мою відсутність

Шкодуйте за мене, поки вони не втратять власну присутність

Скільки приховає мої недоліки, мої таємниці?

Скільки хто любить мене таємно?

Скільки прийде в гості до моєї родини?

Коли вона потрясена, ампутована і слабка

Скільки порадить моя сестричка?

З щирістю, чеснотою і лагідністю

Скільки нагадає йому, як сильно я його любила?

Скільки напишуть, скільки я боровся?

Стікаючи кров’ю, мені так болить цей світ

Я там, як чужий, чекаю, поки життя покине мене

Я неодмінно покину цей світ, як прийшов сюди сам

Я точно помру, як жив, сам

Мої слова важкі, як моє життя

Безкоханий, порожній, як неживе тіло

Скільки насправді люблять мене, незважаючи на те, що я є?

Скільки я буду шкодувати, коли покину це життя?

Скільки мене чули, але не розуміли?

Скільки часу, поки мене забудуть?

Скільки їх увійшло в моє життя?

Сяйво, як сонце

Скращує мої дні, ніч турбує мій сон

Тому я сподівався, що зможу змінитися

Любити без обмежень, не відчуваючи небезпеки

Чому це був просто міраж?

Вітер щастя, що передує урагану люті

Це божевілля, як ти можеш помилятися

Це божевілля, як ти можеш помилятися

Одне речення для двох різних значень

Що кожен може інтерпретувати відповідно до свого досвіду

Любов, рослина, яку я вже не можу сіяти

Я заблукав у саду розчарованих

Скільки було зі мною, але не знали мене?

Для багатьох із них я залишився б чужим?

Скільки слухали мене, але не розуміли?

Скільки давало мені надію, але забирало її?

Скільки сердець я розбив?

Скільки я розчарував?

Скільки сердець я виграв?

Майже стільки, скільки я втратив

Світ вкрав мою довіру

З колиски безтурботності!

Скільки мене дійсно люблять?

Я присвячую цей трек кожному, хто потроху втрачає віру в довіру

Зустрінемось у саду розчарованих

Ще є люди, які нас дійсно люблять

Я присвячую цей трек своїй молодшій сестрі Кассандре

Моєму молодшому брату Кевіну та моїй мамі

Коли я буду нокаутований, як Ален Сушон

Зійшли з плато, занадто високо

І залишаться тільки мої пісні

Скільки, скільки ще буде біля мене?

Скільки мене дійсно люблять?