Au pays des droits de l'homme - Kery James

Pour tous les frères incarcérés

Je chante les vérités que l’Etat veut enterrer

Dans la solitude des peines et des drames carcéraux

Chaque lettre est une évasion

Les mots peuvent scier les barreaux

Réconfort des parloirs et dialogue des courriers

Un homme emprisonné, c’est une famille déchirée

Pris sans être vu ou bien vu et pris

Tous sont traités comme des coupables et paient le prix

Une fois de l’autre côté du mur tes projets s'écroulent

Tu passes ton temps à attendre que le temps s'écoule

Et vu que le temps a tout le temps faut le tuer pour l’ignorer

Tu comptes à rebours les jours qu’il te reste à évaporer

Les aiguilles sont comme figées

Ta vie se réduit à l’attente

Au fond deux jours comptent

Celui où tu sors, celui où tu entres

Mais tous les jours se ressemblent

Tout tourne en boucle et se répète comme un vieux sample

Tourmenté par les remords car tu fais pleurer la Mama

Tu sais comme Mary J. Blige voudrait «No More Drama»

Si les sentiments le pouvaient son amour te ferait évader

Tu cherches une raison pour te ranger

Tu n’as qu'à la regarder…

Au milieu des loups tu ne peux afficher tes faiblesses

Tu marches la tête haute même quand ton c oeur est en détresse

Le maton te guette, tu dois te cacher pour pleurer

T’accrocher à la raison quand la folie vient t’effleurer…

Pour tous les frères incarcérés

Je chante les vérités que l’Etat veut enterrer

Parce que vous êtes forts vous vous cachez pour pleurer

Quels que soient vos torts je déplore ce que vous endurez

Alors j'écris un truc pour tous les frères incarcérés

Je chante les vérités que l’Etat veut enterrer

Au pays des droits de l’Homme vous vous cachez pour pleurer

Quels que soient vos torts je déplore ce que vous endurez

Surpeuplées sont les prisons

Et vu la répression, peu de solutions à l’horizon

Au pays des droits de l’Homme et du folklore des libertés

La prison est un cimetière où vient crever la dignité…

Les cellules sont asphyxiées par la promiscuité

Aux portes des maisons d’arrêt tu laisses aussi ton intimité

L’honneur fouillé au corps, la fierté mise à nu

Force de faire tes besoins sous les yeux de ton co-détenu

Détenu, pour eux t’es personne

Si ce n’est un matricule

Un corps sans âme dans une cellule qui gesticule

Chaque humiliation éloigne ta réinsertion

Tu rêves de leur faire payer pour leur manque de compassion

A deux dans 9m², sinistres et mal eclairés

L’hiver t’es congelé tandis que l'été, t’es à deux doigts d'étouffer

Pas de tranquillité le bruit est constant

Ca crie, ça hurle

A chacun son moment pour péter un plomb

Ils font trébucher ton équilibre

Ta cellule est une tombe à laquelle tu dois survivre

Pas de place pour les faibles, défends toi ou crève

Vis le cauchemar d’une société qui rêve…

22 heures sur 24, une cellule, c’est paro

Ta vue sur le monde est troublée par les barreaux

Au pays des droits de l’Homme et de toutes les contradictions

Les détenus les plus fragiles choisissent le suicide pour abandon

22h sur 24, une cellule, c’est paro

Ta vue sur le monde est troublée par les barreaux

Au pays des droits de l’Homme et de toutes les contradictions

Les détenus les plus fragiles choisissent le suicide pour abandon

C’est réel

Sais-tu ce qui m’irrite?

C’est les entendre oser dire qu’ils n’ont que ce qu’ils méritent

Mais comme chacun d’entre nous ignore de quoi sera fait demain

Au pays des droits de l’Homme, peut-on les traiter en êtres humains?

Paroles rédigées et expliquées par RapGenius France

За всіх братів ув’язнених

Я співаю істини, які держава хоче поховати

У самотності тюремного болю і драми

Кожна буква – це втеча

Слова можуть прорізати ґрати

Комфорт відвідування кімнат і спілкування кур'єрів

Ув’язнений чоловік – це розірвана сім’я

Знято непоміченим або добре видно і знято

Усі розглядаються як винуватці і платять за це

Опинившись по інший бік стіни, ваші плани розваляться

Ви витрачаєте свій час на очікування, поки час мине

А оскільки час має весь час, ви повинні вбити його, щоб ігнорувати його

Ви відраховуєте дні, які вам залишилися до випаровування

Хвоя замерзла

Ваше життя зводиться до очікування

В основному враховуються два дні

Який виходиш, той і входиш

Але кожен день однаковий

Все зациклюється і повторюється, як старий зразок

Мучиться каяттям, бо ти змушуєш маму плакати

Ви знаєте, як Мері Дж. Блайдж хотіла б «Без драми»

Якби почуття могли, його любов змусила б вас втекти

Ви шукаєте причину зупинитися

Просто подивіться...

Серед вовків не можна хизуватися своїми слабкостями

Ви йдете з високо піднятою головою, навіть коли ваше серце страждає

Охоронець стежить за тобою, ти повинен сховатися, щоб плакати

Тримайся розуму, коли божевілля торкається тебе...

За всіх братів ув’язнених

Я співаю істини, які держава хоче поховати

Тому що ти сильний, ти ховаєшся, щоб плакати

Якими б не були твої кривди, я сумую про те, що ти терпиш

Тому я пишу підказку для всіх ув’язнених братів

Я співаю істини, які держава хоче поховати

У країні прав людини ти ховаєшся, щоб плакати

Якими б не були твої кривди, я сумую про те, що ти терпиш

В'язниці переповнені

І враховуючи репресії, на горизонті небагато рішень

У країні прав людини і фольклору свобод

В'язниця - це кладовище, де гідність приходить померти...

Клітини задихаються безладністю

Біля дверей в’язниць ви також залишаєте своє приватне життя

Честь знята, гордість оголена

Примушуйте робити нужду перед вашим побратимом

В'язень, для них ти ніхто

Якщо не число

Бездушне тіло в жестикулюючій камері

Кожне приниження забирає вашу реінтеграцію

Ви мрієте змусити їх заплатити за відсутність співчуття

Два на 9 м², зловісні та погано освітлені

Взимку ти мерзнеш, а влітку — на межі задихання

Немає спокою, шум постійний

Воно кричить, воно кричить

У кожного є свій час, щоб злякати

Вони порушують ваш баланс

Ваша камера — це могила, яку треба вижити

Немає місця для слабких, відбивайтеся або вмирайте

Живіть кошмаром суспільства мрій...

22 години на добу, камера закрита

Ваш погляд на світ затьмарений гратами

У країні прав людини і всіх протиріч

Найбільш тендітні ув’язнені вибирають самогубство, щоб покинути

22 години на добу, камера закрита

Ваш погляд на світ затьмарений гратами

У країні прав людини і всіх протиріч

Найбільш тендітні ув’язнені вибирають самогубство, щоб покинути

Це реально

Знаєш, що мене дратує?

Це чути, як вони наважуються сказати, що мають лише те, на що заслуговують

Але оскільки ніхто з нас не знає, що принесе завтрашній день

Чи можемо ми в країні прав людини ставитися до них як до людей?

Тексти пісень написані та пояснені RapGenius France