Le syndrome de l'exclu - Keny Arkana, RPZ

J’ai le syndrome de l’exclu

L’impression d’pas être à ma place

Mal jugée et mal vue

Depuis l'époque d’aller en classe

Dégaine de délinquante et je pue la zone à trois bornes

L’impression d'être zieutée même quand y’a dégun à bâbord

Ils nous prennent pour des primates

Ça met sur les nerfs

J’ai pas les mots, j’m’exprime mal

Et quand j’en ai plus, j’m'énerve!

Ouai je sais, c’est nul ça m’a causé des torts

Mais j’ai pas la patience de ceux qui sont restés à l'école

L’impression de déranger par ma simple présence

Quand j’suis loin du quartier et de mes gens

Je déstabilise, attise la vigilance

A faire flipper les mamies et faire stresser les vigiles

Je ressens la méfiance de l’autre comme un coup bas

Je paranoïe de «sa» parano' et j’me sens coupable

Depuis que j’suis môme j’en ai ras le bol

Je m’auto-exclue, car de l’exclu, j’ai le syndrome

J’ai le syndrome de l’exclu

J’cache mes blessures

Catégorie «tête dure»

Et en manque d’air pur

J’ai le syndrome de l’exclu

Putain je gère plus

Dans ce système de lèches-culs

Qui assassine les vertus

Douleur infantile, sentiment d’exclusion alors j’foutais bordel quand j'étais

petite, aucun respect pour la complaisance

Ni celle des petits, ni celle des grands, à force d'être vu comme le vilain

petit canard, ça t’fait pousser les dents

Sentir la crainte c’est blessant, et petite ça m’a blessé

Alors tu deviens ce qu’ils dessinent dans leurs clichés

Une marginale qui en a plus rien à pisser

Une sauvage au royaume d’une peur trop civilisée

Tu sais, le syndrome est profond quand tu rentres pas dans leur format

Et que l’injustice est comme normale

Faut oser sinon t’es mort man

Que chacun de nous porte l'âme de qui il est, la vérité qu’on proclame

Prison de stéréotypes, j’suis coupable

Avec ma tête de crap’s;

allez-vous en avant que j’pète un câble

Y’a que des figures hypocrites dans vos symboles

Laissez-moi dans mon coin car de l’exclu, j’ai le syndrome

Pourquoi j’me sens coupable s’il y a un vol dans l’assemblée?

(C'est le syndrome de l’exclu)

Pourquoi la vendeuse me regarde et les vigiles commencent à trembler?

(Le syndrome de l’exclu)

Pourquoi ceux qui me regardent de haut ne me regardent pas dans les yeux?

Pourquoi les flics me tutoient?

Pourquoi les bourges sont mal à l’aise?

Pourquoi j’me sens jugée si je bouge de ma zone?

Victime de leur clichés, dont leurs médias raffolent

(C'est le syndrome de l’exclu)

Qui m’a poussé à me battre

A être qui je suis, loin de leurs critères à deux balles

A m’en sortir par moi-même, à fuir de l’abattoir

(Exclu de leur monde)

J’accomplis ce qu’ils ne veulent pas croire

У мене синдром ізгоя

Відчуй, що я не належу

Невірно оцінювали і нехтували

З днів ходу на урок

Порушник швидкого витягування, а я смердить тритермінальною зоною

Враження, коли на вас дивляться, навіть коли з лівого борту є дегун

Вони вважають нас приматами

Це діє на нерви

У мене немає слів, я погано висловлююсь

А коли маю більше, я злиться!

Так, я знаю, що це нудно, я неправильно зрозумів

Але в мене не вистачає терпіння тих, хто залишився в школі

Мене бентежить сама моя присутність

Коли я далеко від околиць і своїх людей

Дестабілізую, підбурюю пильність

Щоб налякати бабусь і стресувати охоронців

Я відчуваю недовіру до іншого як низький удар

Я боюся параноїку «його» і відчуваю себе винним

Ще з дитинства мені набридло

Я себе виключаю, через виключених у мене синдром

У мене синдром ізгоя

Я приховую свої рани

Категорія «Жорстокі».

І в нестачі чистого повітря

У мене синдром ізгоя

Блін, я більше не впораюся

У цій системі поцілунків

хто вбиває чесноти

Дитячий біль, відчуття виключення, тому мені було все одно, коли я був

маленький, без поваги до самовдоволення

Ні у малих, ні у великих, тому що їх бачать як лиходія

качечка, від неї виростають зуби

Відчувати страх боляче, а дитино це боляче мені

Тож ви стаєте тим, ким вони малюють на своїх знімках

Маргінал, якому вже байдуже

Дикун у царстві надто цивілізованого страху

Ви знаєте, що синдром заглиблюється, коли ви не відповідаєте їх формату

І несправедливість це нормально

Ви повинні наважитися, інакше ви мертвий

Нехай кожен з нас несе в собі душу того, хто ми є, правду, яку ми говоримо

В'язниця стереотипів, я винен

З моєю лайною головою;

ти підеш, поки я не злякався

У ваших символах є лише лицемірні фігури

Залиште мене в моєму кутку через виключення, у мене синдром

Чому я відчуваю себе винним, якщо в зборі сталася крадіжка?

(Це синдром ізгоя)

Чому продавщиця дивиться на мене, а охоронці починають трястися?

(Синдром ізгоя)

Чому ті, хто дивиться на мене зверхньо, ​​не дивляться мені в очі?

Чому копи називають мене ту?

Чому буржуям незручно?

Чому я відчуваю себе засудженим, якщо виїжджаю зі своєї зони?

Жертва їхніх кліше, які люблять їхні ЗМІ

(Це синдром ізгоя)

Хто підштовхнув мене до боротьби

Бути тим, ким я є, далеко від їхніх подвійних стандартів

Самостійно обійтися, з бійні втекти

(Виключені зі свого світу)

Я роблю те, у що вони не хочуть вірити