J'ai osé - Keny Arkana

J’ai toujours tout fait à ma sauce, j’ai pas écouté les médisants

J’ai quitté tôt les bancs de l'école qui me trouvaient trop épuisante

J’ai renié mon auréole quand mes plaies étaient trop vivantes

Contre les murs d’une cellule glauque ou sur le dos d’une étoile filante

Je suis partie loin de chez moi, ou m’a-t-on emmené de force?

J’ai traversé mes peurs une à une de mon zen de gosse

J’ai soulevé des montagnes même sous le ricanement de l’autre

J’ai connu l’infernal et puis le rayonnement de l’aube

J’ai voulu comprendre qui avait décrété qu’ce monde pourri serait ainsi

Qu’on ne pourrait jamais rien y changer sans s’faire fracasser par ceux qui

portaient l’insigne

J’ai écrit des milliers de rimes, puis j’ai sorti en m'écorchant les tripes

Gardez vos cases et vos titres sauvages, parmi les sauvages qui nagent en

regardant les clips

Sans bouées de sauvetages, j’nage dans l’immensité de la life

Pente sèche ou sommet, sache que j’oublie pas d’où sont nées mes balafres

Si j’suis pas là c’est que je me balade

Feuille et stylo sur le champ de bataille

Fuck les mythos et leur plan de bâtard

Moi aussi Babylone m’a rendue malade

J’ai osé regarder mes torts (J'ai regardé mes torts)

Oui j’ai traversé des déserts (Et j’ai suivi l'étoile)

J’ai osé défier l'époque (J'ai défié l'époque)

Et j’ai osé croire en mes rêves (Sinon qui le fera pour moi ?)

Quand tous veulent te faire rentrer dans les normes (On ne rentre pas dans les

normes)

Parce-qu'ils ont inventé les règles (Et prôné l’insoumission)

J’ai osé refuser les ordres (J'ai refusé les ordres)

Oui j’ai osé croire en moi-même (Chacun sa route et sa mission)

J’ai toujours été autonome, j’ai attendu après personne

J’trouvais la vie monotone, j’voulais pas connaître que la même zone

J’ai osé marcher sur le globe et dévier les codes

Pour dévisser les portes avec ma plume j’ai défié l'époque

J’ai dû affronter mes flips, mettre à l'épreuve ma foi

J’ai dû m’sortir d’la merde en rêvant d’faire entendre ma voix

Et à ceux qui prétendaient savoir, qui m’prédisaient le placard

P’tite fraudeuse au bout du monde presque reconnue à chaque gare

Donc j’démarre à fond, passe à l’action

Coup de pieds en boucle et fausse déclaration

Émanation de choses irréelles, BAM arrive et sort comme une déflagration

Jeune vagabonde qui quand la masse la prône fuit, amie de chaque bastion

Aux couleurs j'écris à la bombe les rêves sur les murs gris de la nation

Par effraction j’suis rentrée dans l’rap

J’prend c’que la vie me donnera

J’grandis chaque seconde

Et chaque seconde j’fais un doigt à vos codes barres

On m’a dit «Laisse tomber c’est trop tard»

Mais j’ai foncé sourcils froncés

Jeune effrontée au front, j’ai osé défier l’empire

Si j’les avais écoutés j’serais devenue l’ombre de moi-même

Le coeur lourd l'âme étouffée j’avais aucune chance mais je l’ai prise quand

même

J’serais devenue aigrie par l’manque d’audace de ma vie

A regarder les trains qui passent, les pieds cimentés sur l’parvis

J’aurais fini par rouiller dans sa routine et sa démence

A ne faire qu’le tour du quartier comme si tout était vide de sens

Alors j’ai sauté dans le vide, saut de l’Ange, dans le vide j’me lance

Et puis j’ai osé penser seule, oui, et j’ai osé dire c’que j’pense

J’ai osé pousser les limites, déplacer les montagnes

Braver les interdits à suivre les battements de mon âme

J’ai osé conjurer le sort et les schémas de longue date

Quitte à choquer ceux qui disent que ton passé te condamne

Завжди все робив по-своєму, не слухав обмовників

Я покинув шкільні лави рано, бо вони вважали мене занадто виснажливим

Я заперечував свій ореол, коли мої рани були надто живими

На стінах моторошної камери або на спині падаючої зірки

Я пішов з дому, чи мене забрали силою?

Я пройшов через свої страхи один за одним із дзен дитинства

Я гори зрушив навіть під чужий насмішок

Я пізнав пекельне, а потім сяйво світанку

Я хотів зрозуміти, хто встановив, що цей гнилий світ буде таким

Що ми ніколи не зможемо нічого змінити, якщо не будемо розбиті тими, хто

носив значок

Я написав тисячу віршів, а потім вийшов, почухавши кишки

Тримайте свої квадрати та титули дикими серед дикунів, які плавають

перегляд кліпів

Без рятувальних кругів я пливу у безмежності життя

Сухий пагорб чи вершина, знайте, що я не забуваю, де виникли мої шрами

Якщо мене немає, це тому, що я блукаю

Папір і ручка на полі бою

До біса міфи та їхній виродливий план

Мене теж Вавилон захворів

Я наважився подивитися на свої помилки (я подивився на свої помилки)

Так, я перетнув пустелі (І я пішов за зіркою)

Я наважився кинути виклик часу (я кинув виклик часу)

І я наважився повірити в свої мрії (Якщо ні, хто зробить це за мене?)

Коли всі хочуть, щоб ти вписувався (Ми не підходимо)

стандарти)

Тому що вони склали правила (І виступали за непокору)

Я наважився відмовитися від наказів (я відмовився від наказів)

Так, я наважився повірити в себе (Кожному свій шлях і його місія)

Я завжди був незалежним, нікого не чекав

Я вважав життя одноманітним, я не хотів знати ту саму область

Я наважився ходити по земній кулі і згинати коди

Щоб відкрутити двері ручкою, я кинув виклик часу

Довелося зіткнутися зі своїми переворотами, перевірити мою віру

Мені довелося вибратися з лайна, мріючи про те, щоб мій голос почули

І тим, хто стверджував, що знає, хто передбачав шафу

Маленького шахрая на кінці світу майже впізнають на кожній станції

Тож стартую на повній швидкості, берусь до дій

Цикл ногою та спотворення

Виникаючи з нереальних речей, БАМ приходить і йде, як вибух

Молодий бродяга, який під час масової проповіді тікає, друг кожної твердині

Я фарбами пишу мрії на сірих стінах нації

Увірвавшись і увійшовши, я потрапив у реп

Я беру те, що дасть мені життя

Я росту кожну секунду

І кожну секунду я перебираю твої штрих-коди

Мені сказали: «Нехай це йде, вже пізно»

Але я темний нахмурився

Молодий нахабний на фронті, я наважився кинути виклик імперії

Якби я послухав їх, то став би тінню самого себе

Тяжке серце душило душу У мене не було шансів, але я скористався, коли

те саме

Я б озлобився через відсутність зухвалості в моєму житті

Спостерігаючи за проїжджаючими потягами, ноги зацементовані на передньому дворі

Я б в кінцевому підсумку заржавів у його рутині та його деменції

Просто ходити по околицях, ніби все це безглуздо

Тож я стрибнув у порожнечу, стрибок Ангела, у порожнечу я запускаю сам

І тоді я наважився думати на самоті, так, і я наважився сказати те, що думаю

Я наважився розсунути межі, зрушити гори

Сміливо ставитися до табу, щоб слідувати ударам моєї душі

Я наважився чаклувати долю і давні візерунки

Навіть якщо це означає шокувати тих, хто каже, що ваше минуле засуджує вас