Vie d'artiste - Keny Arkana

C’est pas pour moi vos caméras

Petite n’a pas changé de bord

J’suis celle que l’on prenait de haut

Le nez toujours fourré dehors

Tu t’rappelles?

Petite sauvage

Toujours entourée de fauves, belle étoile

Livrés à nous-mêmes, pointés du doigt

Mais enfants d’une force

Dis tu t’rappelles?

Même sans rien on fonce

La chance sourit à l’audace même

Alors bouche-toi les tympans quand parlent les précheurs du blasphème

Les petits teigneux ne se rendent pas

Oui j’ai osé dire non

Je les écouterai quand ils parleront d’humanité avant de parler de million

Sous les néons, oui j’ai rêvé de m’en sortir

Mais comment guérir de la pénombre quand celle du monde est encore pire

Alors j’lutte contre mes démons

Sortis de mes années sordides

Moi je connais pas la vie d’artiste

Ma vie entière c’est du hors piste

À avancer dans le désert

Ou postichée sur ma dune

À mater la pente abrupte

Entre le ciment et la Lune

Oui pour marcher dans la lumière j’attends pas que les spots s’allument

C’est au nom de l’enfant d’hier que mon insolence vous salue

Rien à carrer de la vie d’artiste

Petite n’a pas changé de bord

J’suis celle que l’on prenait de haut

Le nez toujours fourré dehors

Je me moque de l’ordre pourtant captive comme toi gosse de Babylone

Mais pas dans vos cases qui nous cassent, laissez-moi penser je n’ai pas besoin

de pilote

C’est pas pour moi tous vos trophées

J’suis celle que l’on condamnait au pire

Tête brûlée, rêves atrophiés

Tout votre système m’a fait vomir

Vos rêves de stars ne sont pas miens

Comment pourriez-vous me comprendre?

J’confonds pas le but avec le moyen

Et je vois bien que le monde tremble

Et tu t’rappelles de nos promesses?

Tu te rappelles?

Le temps les a-t-elle emportées?

Oui l’eau a coulé sous les ponts et depuis qui a encore pied?

Arbitraire loi des hommes, loin du cœur même près des yeux

Justiciers de pacotille ici des hommes se prennent pour Dieu

Tu t’rappelles?

Issue d’une jeunesse furieuse

Petite éternelle fugueuse, éprise de liberté, j’m’en tape de faire du buzz

Je suis l’artiste de personne, j’suis la plume de mon âme

Qui était là quand petite fille domiciliait sur le macadam?

Personne!

Monde de chien j’rentrerai plus dans sa cabane

Anti-système et j’fais du rap oui j’représente ton amalgame

Adolescence sous les étoiles ou l’odyssée d’une cavalcade

J’en garde des traces et j’oublie pas combien l’homme peut être un bâtard

L’industrie c’est pas pour moi

À part me faire péter les plombs

Qu’est-ce que je fous là?

Et en même temps, j’peux pas maintenant jetter l'éponge

Tiraillée depuis long time, l’idéal maintenu sous les ponts

Petit pion du matraquage aime prendre le public pour des cons

J’ai fuis la musique, non je n’suis pas un produit

Sans télé ni radio, on me disait que ce serait impossible

Artiste sincère pour gens sincères

Où l’on a retourné leurs schémas

Quand tous disaient que fallait se plier ou ça ne marcherait pas

Fuck tes dires, fuck tes normes, fuck toutes tes barrières

Si ça marche c’est les gens qui porteront ma zik de toutes les manières

J’ai fait mes armes dans l’ombre

J’dois rien à dégun

J’ai roulé ma bosse

J’ai pas fait la hass

J’ai pas de grands frères

Et j’suis là sans avoir clashé personne

J’ai pas renié un seul de mes principes

Tu peux parler

Mais si mon cœur était mon fond de commerce, j’taurais sorti un album par année

Si j’ai faillit tout plaquer, c’est qu’ici je me sens à l'étroit

Difficile d’imaginer le poids

Alors j'écris à la belle étoile

Ваші камери не для мене

Трохи не змінив тактику

Я той, на кого ми дивилися зверхньо

Ніс завжди стирчав

Ти пам'ятаєш?

маленький дикун

Завжди в оточенні звірів, прекрасна зірка

Залишені напризволяще, виокремлені

Але діти сили

Скажи, пам'ятаєш?

Навіть без нічого ми йдемо

Удача посміхається самій зухвалості

Тому заткніть барабанні перетинки, коли проповідники богохульства говорять

Маленький корост не здається

Так, я наважився сказати ні

Я послухаю їх, коли вони говорять про людство, перш ніж вони говорять про мільйон

Під неоновими вогнями, так, я мріяв вийти з нього

Але як вилікуватися від темряви, коли у світі ще гірше

Тому я борюся зі своїми демонами

З моїх жахливих років

Я не знаю життя художника

Усе моє життя бездоріжжя

Для просування в пустелі

Або опубліковано на моїй дюні

Щоб підкорити крутий схил

Між цементом і Місяцем

Так, щоб ходити у світлі, я не чекаю, поки засвітляться прожектори

Саме в ім’я вчорашньої дитини моя нахабність вітає вас

Немає нічого спільного з життям художника

Трохи не змінив тактику

Я той, на кого ми дивилися зверхньо

Ніс завжди стирчав

Я не дбаю про порядок, поки в полоні, як ти, дитинко з Вавилону

Але не в твоїх ящиках, які нас ламають, дозволь мені думати, що мені не потрібно

пілот

Це не для мене всі твої трофеї

Я засуджений на найгірше

Гаряча голова, атрофовані сни

Вся твоя система змусила мене блювотати

Твої зіркові мрії не мої

Як ти міг мене зрозуміти?

Я не плутаю ціль із засобами

І я бачу, що світ тремтить

А ви пам’ятаєте наші обіцянки?

Ти пам'ятаєш?

Час їх забрав?

Та вода текла під мости, а хто ще ногою?

Довільний закон людей, далеко від серця навіть біля очей

Небажані пильники тут деякі чоловіки думають, що вони Бог

Ти пам'ятаєш?

З шаленої молодості

Маленький вічний втікач, волелюбний, я не байдужу

Я нічий художник, я перо своєї душі

Хто там був, коли маленька дівчинка жила на асфальті?

Ніхто!

Собачий світ Я більше не повернуся до його каюти

Anti-system і я реп, так, я представляю вашу амальгаму

Підлітковий вік під зірками або одіссея кавалькади

Я зберігаю це сліди і не забуваю, наскільки людина може бути сволочою

Галузь не для мене

Крім того, щоб злякати мене

Якого біса я тут роблю?

І в той же час я не можу зараз кинути рушник

Довго рваний, ідеал зберігається під мостами

Маленький пішак галасу любить сприймати публіку за ідіотів

Я втік від музики, ні, я не продукт

Без телебачення чи радіо мені сказали, що це неможливо

Щирий художник для щирих людей

Куди ми повернули їхні схеми

Коли всі казали, що треба згинатися, інакше не вийде

До біса твої слова, до біса свої стандарти, до біса всі свої бар’єри

Якщо це спрацює, то мою музику все одно носитимуть люди

Я прорізав зуби в тіні

Я нічим не зобов'язаний дегуну

Я закотився

Я не робив клопоту

У мене немає старших братів

І я тут, ні з ким не конфліктуючи

Я не заперечив жодного зі своїх принципів

Можна говорити

Але якби моє серце було моєю справою, я б випускав альбом на рік

Якщо я майже все залишив, то це тому, що тут мені тісно

Важко уявити вагу

Тому я пишу під зірками