Gens pressés - Keny Arkana

Hello, hello, planète Terre !

Planète en détresse

Petit homme surmené au milieu d’SOS

Petit homme n’entend plus même son propre mal-être

Il court pour oublier qu’il s’est oublié dans le paraître

Hello, hello, gens pressés, les nerfs à l’envers

Qui prônent un royaume qui ressemble à l’enfer

Prêt à mourir pour défendre la cage

Qui a tué nos âmes et tout ce qu’elle renferme

Couleur d’usines ou barreaux en fer

Horizon de barrières là où murs nous encerclent

Sombre mise en scène

Dire qu’ils pensèrent effacer l’ensemble de la sagesse ancienne

Aujourd’hui sans repères, civilisation de vices et de banksters

Formes d’indignations, venus de la planète entière

Fils de l’abbération que les siècles étranglèrent

Brise tes chaînes !

Soit gardien de ton frère

Incarne dignement ce que le ciel t’a offert

En plein chamboulement, électrique atmosphère

Babylone s'écroule quand on agit par nous-mêmes

Alors brise tes chaînes !

Hello, hello gens pressés, la tête dans l’assiette

Une vie entière à regarder par la fenêtre

À rêver en silence d’une autre vie

D’un autre soi

Alors l’oubli de soi fera l’affaire

Né dans l’esprit, tous les soirs sera d’la fête

L’angoisse et les cris étouffés par le paraître

Des nœuds dans la tête les poignets liés

Héritiers du mal-être

Brise tes chaines !

Écoute le souffle de l'âme, les foules n’ont pas raison

Troupeaux et fou de drames et ne se posent pas de question

Ici y’a tout de grave champ de plaies de lésions

Sur l’macadam, les cœurs se fanent

Car l’atmosphère est sous pression

Hello, hello gens pressés

Sans inhibition

Qui marchent dans la nuit dans l’oubli d’qui ils sont

La loi du bifton a tué l’enfant

L’a dupé pour aduler la grande division

Les gens se détestent, malédiction !

Des gens se dépêchent sans savoir où ils vont

Angoisse et stress, poisse, détresse

L’esprit carré comme une télévision

Humain qu’on délaisse

Pays riches et ses champs d’SDF

Légitimes on se bat, on se lève

Véridique chez «jeunesse» y’a plus une once de rêve

On se trahis on se crève

En secret on s’aime

On s’haït on saigne

Si on faillit on sert

On crève si on cède

Rien n’est facile on sait

La vie vouée à triompher

Alors brise tes chaînes!

Hello, hello gens pressés, la tête dans l’assiette

Une vie entière à regarder par la fenêtre

À rêver en silence d’une autre vie

D’un autre soi

Alors l’oubli de soi fera l’affaire

Né dans l’esprit, tous les soirs sera d’la fête

L’angoisse et les cris étouffés par le paraître

Des nœuds dans la tête les poignets liés

Héritiers du mal-être

Brise tes chaines !

Hello, hello, gens pressés, délaissés de l’histoire

Qui s’interdit de croire en sa propre victoire

Tête baissée pour ne plus voir l’futur

Pour ne plus voir l’usure dans son propre miroir

Dérisoire rêve de vitrine

Victime tuerais pour la gloire

Attiré par c’qui brille

Pensant qu'à avoir, prétendant tout savoir

Désabusé à force de croire tout ce qu’ils disent

Sur l’banc des accusés: insoumission

Qu’on veut morte ou derrière des barreaux de prison

Digne héritière étriquée aux éclats d’vérités

Mutilées par bien trop d’oppression

Arbitraire horizon, chacun ses schémas, son vécu, ses raisons

Inertie totale, infectée les plaies le sont

Sclérosés par des milliers de questions

Et les angoisses qu’elles t’amènent

Vas-y sauve toi de toi même !

Hello, hello gens pressés, la tête dans l’assiette

Une vie entière à regarder par la fenêtre

À rêver en silence d’une autre vie

D’un autre soi

Alors l’oubli de soi fera l’affaire

Né dans l’esprit, tous les soirs sera d’la fête

L’angoisse et les cris étouffés par le paraître

Des nœuds dans la tête les poignets liés

Héritiers du mal-être

Brise tes chaines !

Hello, hello gens pressés, la tête dans l’assiette

Une vie entière à regarder par la fenêtre

À rêver en silence d’une autre vie

D’un autre soi

Alors l’oubli de soi fera l’affaire

Né dans l’esprit, tous les soirs sera d’la fête

L’angoisse et les cris étouffés par le paraître

Des nœuds dans la tête les poignets liés

Héritiers du mal-être

Brise tes chaines !

Привіт, привіт, планета Земля!

планета в біді

Маленький перевтомлений чоловік посеред SOS

Маленька людина вже навіть не чує власного дискомфорту

Він біжить, щоб забути, що забув себе зовні

Привіт, привіт, люди поспішають, нерви догори ногами

Хто виступає за королівство, схоже на пекло

Готовий померти, щоб захистити клітку

Хто вбив наші душі і все, що в ній

Колір фабрик або залізних прутків

Горизонт бар'єрів там, де стіни оточують нас

Темна постановка

Кажуть, що вони думали, що стерли всю стародавню мудрість

Сьогодні без орієнтирів, цивілізації пороків і банкстерів

Форми обурення, що йдуть з усієї планети

Син аберації, яку задушили століття

Розірвіть свої ланцюги!

Будьте охоронцем свого брата

Втілюйте гідно те, що вам дало небо

У сум'ятті, електричній атмосфері

Вавилон руйнується, коли ми діємо самостійно

Тож розривай кайдани!

Привіт, привіт люди поспішайте, голова в тарілці

Ціле життя дивитися у вікно

Мріяти в тиші про інше життя

Від іншого себе

Тоді підійде самозабуття

Народжені в дусі, кожен вечір буде вечіркою

Страх і крики приглушені зовнішнім виглядом

Вузли на голові, зап'ястя зав'язані

Спадкоємці хвороби

Розірвіть свої ланцюги!

Почуй подих душі, натовп не правий

Стада і божевільна драма і не задавайте питань

Тут є серйозне поле ран уражень

На асфальті серця згасають

Тому що атмосфера знаходиться під тиском

Привіт, привіт люди, які поспішають

Нерозгальмований

Які ходять уночі, забуваючи, хто вони

Закон Біфтона вбив дитину

Обдурив його, щоб він поклонявся великому відділу

Люди ненавидять один одного, блін!

Люди мчать, не знаючи, куди йдуть

Тривога і стрес, невдача, переживання

Квадратний розум, як телевізор

Людина, яку ми покидаємо

Багаті країни та її безпритульні поля

Законні ми боремося, ми піднімаємося

Правдивого в «молодості» вже немає ні унції мрії

Ми зраджуємо один одного, ми вмираємо

Таємно ми любимо один одного

Ми ненавидимо один одного, кровоточимо

Якщо ми зазнаємо невдачі, ми служимо

Ми помремо, якщо поступимося

Ми знаємо, що немає нічого легкого

Життя до тріумфу

Тож розривай кайдани!

Привіт, привіт люди поспішайте, голова в тарілці

Ціле життя дивитися у вікно

Мріяти в тиші про інше життя

Від іншого себе

Тоді підійде самозабуття

Народжені в дусі, кожен вечір буде вечіркою

Страх і крики приглушені зовнішнім виглядом

Вузли на голові, зап'ястя зав'язані

Спадкоємці хвороби

Розірвіть свої ланцюги!

Привіт, привіт, люди, що поспішають, покинуті історією

Хто забороняє собі вірити у власну перемогу

Опустіться, щоб більше не бачити майбутнього

Щоб перестати бачити зношеність у власному дзеркалі

Смішний віконний сон

Жертва вбиває заради слави

Приваблює те, що сяє

Думаєш тільки, щоб мати, вдавати, що все знаєш

Розчарований від віри всьому, що вони говорять

На лаві підсудних: непокора

Чи хочемо ми мертвих, чи за ґратами

Гідна спадкоємиця звузилася до сплесків істин

Понівечений занадто великим гнітом

Довільний горизонт, у кожного свої закономірності, досвід, причини

Повна інерція, інфіковані рани є

Приголомшений тисячами запитань

І тривоги, які вони тобі приносять

Вперед і рятуйся!

Привіт, привіт люди поспішайте, голова в тарілці

Ціле життя дивитися у вікно

Мріяти в тиші про інше життя

Від іншого себе

Тоді підійде самозабуття

Народжені в дусі, кожен вечір буде вечіркою

Страх і крики приглушені зовнішнім виглядом

Вузли на голові, зап'ястя зав'язані

Спадкоємці хвороби

Розірвіть свої ланцюги!

Привіт, привіт люди поспішайте, голова в тарілці

Ціле життя дивитися у вікно

Мріяти в тиші про інше життя

Від іншого себе

Тоді підійде самозабуття

Народжені в дусі, кожен вечір буде вечіркою

Страх і крики приглушені зовнішнім виглядом

Вузли на голові, зап'ястя зав'язані

Спадкоємці хвороби

Розірвіть свої ланцюги!