La route sera Longue - Keny Arkana

Écrire ma peine, chanter nos douleurs

Toutes les couleurs de la terre sont nos couleurs

Où sont nos ailes?

Qui sont les couleuvres?

Aucune lumière ne pénètre la lourdeur

Chante de tout cœur, prouve qu’on existe

Ranime la force et nos rêves d’exil

Quand le règne flippe la répression s’excite

Quand les temps deviennent crise on mieux voit qui se déguise et la vision

s’aiguise

Éclate l’armure qui t’as p’t'être convaincu que la vie est grise

Apaiser son âme la tâche est ardue

Aligne le soleil et la lune comme l'éclipse

Dieu est témoin on s’en sort au mérite

Aucune victoire sans galère, on s’en bas les c' si l’ordre est injuste

Impossible d’obéir, la Terre n’est pas à nous c’est nous qui sommes à elle

J’rappelle, paradis des hommes perdus, sacrifiant la peau pour la paix

Petit grain de sable dans l’univers dans lequel résonne les cris de détresse de

la Terre

Non le temps c’est pas de l’argent, sera libre vraiment celui qui n’a pas peur

de la perdre

Qui reste lui même, marche avec le vent, l’esprit ouvert et grand comme le cœur

de chaque mère

Même si la route sera longue

Je sème des graines je rappelle

J’ai pris la plume pour apaiser ta peine

Clamer bien fort tout ce qui nous exaspère

Je chante pour nos âmes

La route sera longue

J’rap c’qui nous trotte dans la tête

C’qui déborde de nos cœurs, je rappe la Terre

La rage, la peine, j’enflamme, j’apaise je clame l’alerte

Je rappe rappelle

Une plume à la main, j’rap rappelle

Un son venu des entrailles de ma tête

Je suis venu, j’ai vu car j’ai marché partout

Où mon cœur et mon instinct m’ont dit de le faire

Des milliers de visages, des milliers de sourires

Des tas de villages aux couleurs de la Terre

Transparence de cœur, des souvenirs en pagaille

Qui me donnent la force de jamais lâcher l’affaire

Trop têtue, trop fidèle, trop idéaliste

Pourtant j’ai vu l’idéal, bien concret, dans ces contrées

Que le système tyrannise, ce système pro-guerre propage esprit conquérant

Des milliers, des millions, des milliards d’cicatrices

Si Babylone détruit on combat qu’en créant

En aimant son prochain comme un frère où un fils

Si on se réveille, on se libère de la peur qu’en aimant

J’rap j’rappelle, l’humanité sans héritage construit sa tour de Babel

Là où il faut que les cœurs redeviennent plexiglas

Pour espérer monter les échelons de la bête

Tout le monde se nique car rien n’est équitable

Et pour que ça tienne y’a besoin de ta tête

Que se lève l’humanité véritable

Au lieu de laisser les écrans nous bouffer la tête

Même si la route sera longue

Je sème des graines je rappelle

J’ai pris la plume pour apaiser ta peine

Clamer bien fort tout ce qui nous exaspère

Je chante pour nos âmes

La route sera longue

J’rap c’qui nous trotte dans la tête

C’qui déborde de nos cœurs, je rappe la Terre

La rage, la peine, j’enflamme, j’apaise je clame l’alerte

Je rappe rappelle

Chaque seconde fait partie du décompte

Tout ce qui vit porte en lui, une porte qui mène à l’intérieur des mondes

Le manque de pardon, quant à lui, nourrit nos propres démons

Transmute ta haine, faut beaucoup d’amour pour pouvoir dissiper ses ombres

Après l’hiver, vient le printemps, chaque âme a son horloge et ses propres

saisons

J’rap j’rappelle, regard vers l'âme, découvre tes richesses avant que Dieu te

rappelle

Ton incarnation c’est ton cadeau ton présent pourquoi vivre pour le regard des

autres ou d’un tel

Rien n’est pire que de vivre loin de soi-même

Emmitouflé(e) derrière un manque de paraître

Respire ton âme avant de quitter la Terre

Incarne ton être avant que tout s’arrête

Même si la route sera longue

Je sème des graines je rappelle

J’ai pris la plume pour apaiser ta peine

Clamer bien fort tout ce qui nous exaspère

Je chante pour nos âmes

La route sera longue

J’rap c’qui nous trotte dans la tête

C’qui déborde de nos cœurs, je rappe la Terre

La rage, la peine, j’enflamme, j’apaise je clame l’alerte

Je rappe rappelle

Напиши мій біль, оспівай наш біль

Всі кольори землі - це наші кольори

Де наші крила?

Хто такі змії?

Жодне світло не проникає через тяжкість

Співайте, доведіть, що ми існуємо

Відновіть сили та наші мрії про вигнання

Коли правління злякається, репресії збуджуються

Коли часи стають кризовими, ми краще бачимо, хто маскує і бачення

загострює

Зніміть броню, яка могла б переконати вас, що життя сіре

Заспокоїти його душу завдання складне

Вирівняйте сонце і місяць, як затемнення

Бог свідок, що ми виходимо заслуги

Немає перемоги без труднощів, ми отримуємо з нею, якщо наказ несправедливий

Неможливо підкоритися, Земля не наша, ми її

Пам’ятаю, рай загублених людей, жертвуючи шкірою заради спокою

Маленька піщинка у Всесвіті, в якій лунають крики лиха

Земля

Час не гроші, хто не боїться, той справді буде вільним

втратити її

Хто залишається собою, ходить з вітром, відкритий і великий, як серце

кожної матері

Хоча дорога буде довгою

Я сіяю насіння, які пам’ятаю

Я взяв ручку, щоб заспокоїти твій біль

Голосно проголошуючи все, що нас обурює

Я співаю для наших душ

Дорога буде довгою

Я читаю те, що у нас на думці

Те, що ллється з наших сердець, я реп на Землю

Гнів, біль, я запалюю, я заспокоюю, я кричу насторожу

Я нагадую реп

Ручка в руці, пам’ятаю реп

Звук із надр моєї голови

Прийшов, побачив, бо скрізь ходив

Куди підказали мені серце й інстинкт

Тисячі облич, тисячі посмішок

Багато сіл земного кольору

Прозорість серця, спогади в руїнах

Які дають мені сили ніколи не відпускати

Занадто впертий, занадто лояльний, занадто ідеалістичний

Але я бачив ідеал, дуже конкретний, у цих країнах

Нехай система тиранізує, ця провоєнна система поширює завойовницький дух

Тисячі, мільйони, мільярди шрамів

Якщо Вавилон руйнує, ми боремося лише створюючи

Любить свого ближнього як брата чи сина

Якщо ми прокидаємося, то звільняємося від страху, тільки люблячи

Я реп я пам’ятаю, людство без спадщини будує свою Вавилонську вежу

Де серця повинні повернутися до оргскла

Сподіватися піднятися в ряди звіра

Всі нахуй, бо нічого не справедливо

А щоб його тримати, потрібна твоя голова

Нехай виникне справжня людяність

Замість того, щоб дозволити екранам з'їсти наші голови

Хоча дорога буде довгою

Я сіяю насіння, які пам’ятаю

Я взяв ручку, щоб заспокоїти твій біль

Голосно проголошуючи все, що нас обурює

Я співаю для наших душ

Дорога буде довгою

Я читаю те, що у нас на думці

Те, що ллється з наших сердець, я реп на Землю

Гнів, біль, я запалюю, я заспокоюю, я кричу насторожу

Я нагадую реп

Кожна секунда важлива

Усе живе несе в собі двері, що ведуть у світи

Тим часом непрощення годує наших власних демонів

Перетворіть свою ненависть, потрібно багато любові, щоб розвіяти її тіні

Після зими приходить весна, у кожної душі є свій годинник і свій

пори року

Я реп я пам'ятаю, дивлюся в душу, відкриваю своє багатство, перш ніж Бог дає тобі

пам'ятати

Твоє втілення - це твій подарунок, твій подарунок, чому живеш для очей

інші чи таке

Немає нічого гіршого, ніж жити далеко від себе

Закутаний за відсутність зовнішнього вигляду

Вдихни свою душу перед тим, як покинути Землю

Втілюйте свою істоту, перш ніж все зупиниться

Хоча дорога буде довгою

Я сіяю насіння, які пам’ятаю

Я взяв ручку, щоб заспокоїти твій біль

Голосно проголошуючи все, що нас обурює

Я співаю для наших душ

Дорога буде довгою

Я читаю те, що у нас на думці

Те, що ллється з наших сердець, я реп на Землю

Гнів, біль, я запалюю, я заспокоюю, я кричу насторожу

Я нагадую реп