Faut qu'on s'en sorte - Keny Arkana

Trop de frères ont baissé les bras, et trop de sistas sont en pleurs

Trop de gosses ont perdu le sourire, et trop de parents ont peur

Dehors, trop de jeunes finissent camés ou voleurs

La «vie de rue», j’la déteste !

Car elle m’a pris trop de frères et sœurs !

Où est ma fratrie?

Bad trip !

Quand ça tape comme une batterie

Trop pètent les plombs, finissent en zonz ou en psychiatrie

Une pensée pour vous, que Dieu vous fasse tenir debout

Gardez la force et la foi, sachez que mon cœur est avec vous

Et j’dis aux grands dehors, arrêtez de faire les cons devant les p’tits

Mais merde dîtes-leur comme être enfermé ça peut traumatiser ta vie

Dîtes-leur aussi, que les vrais c’est ceux qui savent dire non

Que les vrais c’est ceux qui sont eux-mêmes et qui ne suivent pas les moutons

Ouais dites aux mômes, que la fumette c’est marrant quand on commence

Mais moins quand on veut arrêter car comme toute drogue y’a dépendance

Que si tu gères pas, elle peut paralyser ta vie

Wesh la famille faut qu’on se soutienne et qu’on avance loin de l’abîme !

Faut qu’on s’en sorte tous ensemble, alors vas-y fais passer le mot !

Trop de galères, de prison, de drogues et de morts jeunes et trop c’est trop !

Faut que ça s’arrête !

Alors je le crie dans mon mic !

Faut qu’on s’entraide dans nos rues car on est tous enfermés dans le même sac !

Ici mes frères s’entretuent, mes frères se niquent entre eux

Trop d'énergie perdue car on a tous trop de rage au ventre

Ça rentre, ça sort… aller-retour entre rue et taule

Les p’tits matent ça et croient que la street est une pure école !

Que les dures épaules s’forment en tenant chaque mur

Mais dîtes-leur qu'à jouer les durs, les cœurs deviennent prisonniers de cette

armure

Froide et dite incassable

Comme dit Gonzo, chercher la paix ensuite c’est comme chercher une poussière

dans un tas de sable !

Les frangins deviennent prisonniers de leurs propres rôles

Certains guettent le moment opportun tandis que les autres rôdent

Les mères craquent, ne comprennent plus

Ce que certains s’amusent à appeler notre putain de génération perdue !

Le quotidien perturbe, car il est tel un tourbillon

Dans lequel combien de mes frères seraient prêts à tuer pour le million, hein?

On a perdu de vue notre véritable ennemi, qui lui se réjouit

À la vue de notre auto-destruction !

Faut qu’on s’en sorte tous ensemble, alors vas-y fais passer le mot !

Trop de galères, de prison, de drogues et de morts jeunes et trop c’est trop !

Faut que ça s’arrête !

alors je le crie dans mon mic !

Faut qu’on s’entraide dans nos rues car on est tous enfermés dans le même sac !

Занадто багато братів здалися, і занадто багато сестер плаче

Занадто багато дітей втратили посмішку, і занадто багато батьків бояться

Зовні занадто багато молодих людей виявляються наркоманами чи злодіями

Вуличне життя, я його ненавиджу!

Тому що вона забрала у мене забагато братів і сестер!

Де мій брат?

Погана подорож!

Коли б'є, як барабан

Занадто багато збожеволіють, опиняються в зоні або психіатрії

Думка для вас, нехай Бог змусить вас стояти

Зберігайте силу і віру, знайте, що моє серце з тобою

І я кажу великим аутсайдерам: припиніть дуріти перед маленькими

Але, блін, скажи їм, як перебування під замком може травмувати твоє життя

Скажіть їм також, що справжні ті, хто вміє сказати ні

Що справжні ті, хто є собою і не йде за вівцями

Так, скажи дітям, що курити – це весело, коли ти починаєш

Але менше, коли хочеш зупинитися, тому що, як і будь-який наркотик, є залежність

Що якщо ви не впораєтеся з цим, вона може покалічить ваше життя

Wesh сім'я повинна підтримувати один одного і рухатися вперед далеко від прірви!

Ми всі повинні пережити це разом, тож поширюйте інформацію!

Забагато галер, в’язниць, наркотиків і молодих смертей, і досить!

Це має зупинитися!

Тож я кричу це в мікрофон!

Ми повинні допомагати один одному на наших вулицях, тому що ми всі в одному мішку!

Тут мої брати вбивають один одного, мої брати трахаються

Забагато енергії витрачається, тому що у всіх нас занадто багато люті в шлунку

Воно входить, виходить... взад-вперед між вулицею і в'язницею

Дитячі дивляться і вірять, що на вулиці чиста школа!

Ті жорсткі плечі, які тримають кожну стіну

Але скажіть їм, що, граючи жорстко, серця стають в’язнями цього

броня

Холодний і, як кажуть, непорушний

Як сказав Гонзо, шукати миру потім — це все одно, що шукати пил

в купі піску!

Брати стають в’язнями власних ролей

Деякі чекають слушного моменту, а інші ховаються

Матері ламаються, вже не розуміють

Як деякі люблять називати наше втрачене покоління!

Буденність заважає, бо вона як вихор

В якому, скільки моїх братів вбили б за мільйон, га?

Ми втратили з поля зору нашого справжнього ворога, який радіє

При вигляді нашого самознищення!

Ми всі повинні пережити це разом, тож поширюйте інформацію!

Забагато галер, в’язниць, наркотиків і молодих смертей, і досить!

Це має зупинитися!

тому я кричу це в свій мікрофон!

Ми повинні допомагати один одному на наших вулицях, тому що ми всі в одному мішку!