Gamma Knife - Kayo Dot

All else consumed by a holy cloud of forgetting

Build this man by the way attained

Go forth into the warm waters, brother

Happy is he, healthy is he among the

Pulled out and pulled apart

He sat with them, but not in vain

He sat among the ones long-dead

A feast, a store, a partner, love;

Encourage him in all his ways

To help him to forget the time of disengagement;

Calling power down upon the hour

Scouring the sea for word and need

The broken healer, wounded lasts;

Prays the skies to shut the rain and

Makes them shower down again

A sign that he’s there.

A friend

Skilled to these degrees

The world lies thousands of leagues beneath the Sea

In the blackest abysses of gloom

I can see it spew shades like the eruption of boils

Like the stillbirths of saviours

Like the orgasm of demons

The shapes that surround me are void of coherence

A body’s last breath

And a swirl in the smoke

They stink of leprosy

I call Thee forth into visible appearance

I call Thee forth into visible appearance

I call Thee forth into visible appearance

Rape me with your words

Scald me with your asylum eyes

Nail me to a cross of sorrow

Concealed in a Golgotha Trance

Tetragrammaton

Anaphaxeton

Primeumaton

AMN

My grisaille is something sad to see

For the shallow diver

Behold the reckling in his room

Coordinates shifted by a small degree

But stained glass lanterns still abloom

Nocturnal and blissom as ever

Seeking the colored path I am walking

At your bedtime

I found myself floating

Three thousand meters in the air

Saw lightning coming

Felt the rain kissing

Laid down in a lake

Heard the sky quivering

Walked the summer sunset

Seeing grey

Hearing blue

Did it alone

Did it alone

Did it all alone

«Youâ re all the fucking enemy

Another sign of the plague within»

Voices from a mountain, peacock in the sky

Under a lavender-imbrued

Black vainglorious veil so visible

Light my mirror with the tumbling glow

Of your perfect bathic baetyl

Ocellated god spoke to the crowd

Through tremolo bells from a city window

While from the hills out back, not quite as loud

Came the horsesâ more uneven tremolo

Inside: mornings, writings, hope

Reproductions of the most famous Van Gogh

Outside: only my scotoscope

It was night, out here

And always would be

I cut my pain with the ghost of a knife

In silence

And nothing drained from my veins to the carpet

Drops on the glass, I have nowhere to go today

And the umbrella in miles of dust in the hallway

Reading a book from the shelf (in miles of dust)

From day until night

Pale, glowing candles in a line like angels

I read aloud the words that were whispered in my ear

By the wind that rattles the windowpanes

Words cannot express_

Nor shudders

A phantom blade in the gathering shade

A breeze in the hallway

Tomorrow it may rain again

I will not leave and

Nothing will be disturbed

Усе інше поглинено святою хмарою забуття

Побудуйте цю людину шляхом досягнення

Іди в теплі води, брате

Щасливий він, здоровий він серед

Витягнув і розібрав

Він сидів із ними, але не даремно

Він сидів серед давно померлих

бенкет, магазин, партнер, любов;

Підбадьорюйте його в усіх його шляхах

Щоб допомогти йому забути час розлучення;

Вимкнення живлення на годину

Чистити море за словом і потребою

Триває зламаний цілитель, поранений;

Молиться, щоб небо закрило дощ і

Змушує їх знову приймати душ

Ознака того, що він там.

Друг

Досвідчений до ціх ступенів

Світ лежить на тисячах ліг під морем

У найчорніших безоднях мороку

Я бачу, як це виливає тіні, як виверження фурункулів

Як мертвонароджені рятівників

Як оргазм демонів

Форми, які мене оточують, позбавлені узгодженості

Останній подих тіла

І вихор у диму

Вони смердять проказою

Я викликаю Тебе у видимий вигляд

Я викликаю Тебе у видимий вигляд

Я викликаю Тебе у видимий вигляд

Зґвалтуйте мене своїми словами

Ошпари мене своїми очима притулку

Прибийте мене до хреста скорботи

Прихований у Голгофському трансі

Тетраграматон

Анафаксетон

Primeumaton

AMN

Мій гризайль — це щось сумне бачити

Для мілководця

Подивіться на роздуми в його кімнаті

Координати зміщені на невеликий градус

Але вітражні ліхтарі ще цвітуть

Нічний і щасливий, як ніколи

Шукаю кольорову доріжку, по якій я йду

Під час сну

Я виявив, що плаваю

Три тисячі метрів у повітрі

Побачив, що наближається блискавка

Відчула, як дощ цілується

Легли в озеро

Чув, як тремтить небо

Гуляли літнім заходом сонця

Бачити сіре

Слух синій

Зробив це сам

Зробив це сам

Зробив все самотужки

«Ви всі кляті вороги

Ще одна ознака чуми всередині»

Голоси з гори, павич у небі

Під лавандою

Чорна марнославна вуаль так видима

Засвіти моє дзеркало крутим сяйвом

Вашого ідеального баетилу

Бог з окулярами говорив до натовпу

Крізь дзвони тремоло з міського вікна

Хоча з пагорбів позаду, не так голосно

Прийшли коні більш нерівне тремоло

Всередині: ранки, записи, надія

Репродукції найвідомішого Ван Гога

Зовні: лише мій скотоскоп

Тут була ніч

І завжди був би

Я перерізав свій біль привидом ножа

У тиші

І нічого не текло з моїх вен до килима

Краплі на скло, мені сьогодні нікуди йти

І парасолька в кілометрах пилу в  коридорі

Читання книги з полиці (у милях пилу)

З дня до ночі

Бліді, сяючі свічки в лінію, як ангели

Я прочитав вголос слова, які шепотіли мені на вухо

Вітером, що брязкає шибками

Слова не можуть виразити_

Ані здригається

Фантомне лезо в тіні, що збирається

Вітерець у коридорі

Завтра можливий дощ

Я не піду і

Ніщо не порушиться