Не исчезай - Катя Лель

Зима пришла, чтоб нас с тобой утешить,

Напев ее, как отзвук прежних дней…

Поры ушедшей, милой, безмятежной,

Воспоминанья снова дарят мне.

Деревья вновь, покрыты снегом белым,

Зачем упрек молчанья твоего…

Пускай обиды, прочь уносит ветер,

И не тревожит ничего…

Припев:

Не исчезай, прошу тебя останься,

Я буду ласкова с тобой…

Не исчезай, зачем нам расставаться,

И кто придумал эту боль?

Земля чиста как белым покрывалом,

И кажется, что было все не так…

Ах, если бы рассказ начать с начала,

Сюжет придумать с чистого листа…

Не слышно время и неуловимо,

И к нам опять воротится зима…

Любовь твоя, мне так необходима,

Об этом я скажу сама…

Припев:

Не исчезай, прошу тебя останься,

Я буду ласкова с тобой…

Не исчезай, зачем нам расставаться,

И кто придумал эту боль?

Соло.

Припев:

Не исчезай, прошу тебя останься,

Я буду ласкова с тобой…

Не исчезай, зачем нам расставаться,

И кто придумал эту боль?

Я буду ласкова с тобой…

И кто придумал эту боль?

Зима прийшла, щоб нас із тобою втішити,

Наспів її, як відлуння колишніх днів.

Пори минулої, милої, безтурботної,

Згадки знову дарують мені.

Дерева знову, покриті снігом білим,

Навіщо закид твого мовчання…

Хай образи, геть забирає вітер,

І не турбує нічого…

Приспів:

Не зникай, прошу тебе залишись,

Я буду ласкова з тобою ...

Не зникай, навіщо нам розлучатися,

І хто придумав цей біль?

Земля чиста як білим покривалом,

І, здається, що було все не так…

Ах, якщо би розповідь почати з початку,

Сюжет придумати з чистого листа…

Не чути час і невловимо,

І до нас знову вернеться зима…

Любов твій, мені так необхідна,

Про це я скажу сама…

Приспів:

Не зникай, прошу тебе залишись,

Я буду ласкова з тобою ...

Не зникай, навіщо нам розлучатися,

І хто придумав цей біль?

Соло.

Приспів:

Не зникай, прошу тебе залишись,

Я буду ласкова з тобою ...

Не зникай, навіщо нам розлучатися,

І хто придумав цей біль?

Я буду ласкова з тобою ...

І хто придумав цей біль?