Не могу забыть - Катя Лель

Зачем ты смотришь мне в глаза

Таким загадочным и грустным взглядом?

Наверно хочешь мне сказать,

Что было нелегко со мною рядом.

Прости, что не уберегла,

Не сохранила искренние чувства,

Что все вернуть я не смогла

Назад, но больше не вернуться.

Припев:

Не могу забыть я эти неземные очертанья,

Что затмевают мои разум и сознанье,

И словно тихо задыхаюсь в темноте,

В пустоте без тебя

Себя не вижу без тебя, и, замирая,

С тобою рядом свое имя забываю.

Небесным силам благодарна, что ты есть…

Я рада — ты в моей судьбе.

Награда это или наказанье?

Но знай, я буду жить в тебе

Пусть даже сквозь большое расстоянье.

Душа надеется и ждет

Почувствовать еще раз твое сердце,

И ощутить дыхание твое,

И, как когда-то, от любви согреться.

Припев.

Небесным силам благодарна, что ты есть…

Навіщо ти дивишся мені в очі

Таким загадковим та сумним поглядом?

Напевно, хочеш мені сказати,

Що було нелегко зі мною поруч.

Вибач, що не вберегла,

Не зберегла щирі почуття,

Що все повернути я не змогла

Назад, але більше не повернутися.

Приспів:

Не можу забути я ці неземні обриси,

Що затьмарюють мій розум і свідомість,

І ніби тихо задихаюсь у темрі,

У порожнечі без тебе

Себе не бачу без тебе, і, завмираючи,

З тобою поруч своє ім'я забуваю.

Небесним силам вдячна, що ти є...

Я рада — ти в моїй долі.

Нагорода це чи покарання?

Але знай, я житиму в тебе

Нехай навіть крізь велику відстань.

Душа сподівається і чекає

Відчути ще раз твоє серце,

І відчути дихання твоє,

І, як колись, від любові зігрітися.

Приспів.

Небесним силам вдячна, що ти є...