Романс "Дворовый" - Катерина Голицына

На Таганке старый сквер, дух сиреневый.

Хочешь верь, или не верь — только временем,

Он как будто не задет, помня многое.

Скроюсь там от разных бед, струны трогая.

Припев:

На гитарной струне, все, что дорого мне и пусть рифма грешит, но зато от души.

На аккордах простых, о денечках лихих, полетит над Москвой мой романс дворовой.

Полетит над Москвой мой романс дворовой.

Только крутит все быстрей колесо судьбы

Двадцать пять календарей вышло с той поры.

Беззаботных юных лет, где вся жизнь — игра,

Тех годков заносят след времени ветра.

Припев:

На гитарной струне, все, что дорого мне и пусть рифма грешит, но зато от души.

На аккордах простых, о денечках лихих, полетит над Москвой мой романс дворовой.

Полетит над Москвой мой романс дворовой.

На Таганке сквер застыл, рядом сядь, весна.

За друзей-подруг моих, зазвени, струна!

И за тех, кто рядом был, и за тех, кто нет.

Помнят старые дворы наш с тобой рассвет.

Припев:

На гитарной струне, все, что дорого мне и пусть рифма грешит, но зато от души.

На гитарной струне, все, что дорого мне и пусть рифма грешит, но зато от души.

На аккордах простых, о денечках лихих, полетит над Москвой мой романс дворовой.

Полетит над Москвой мой романс дворовой.

На Таганці старий сквер, дух бузковий.

Хочеш вір, чи не вір тільки часом,

Він ніби не зачеплений, пам'ятаючи багато чого.

Сховаюся там від різних бід, струни чіпаючи.

Приспів:

На гітарній струні, все, що дорого мені і нехай рима грішить, але від душі.

На акордах простих, про деньки лихих, полетить над Москвою мій романс дворовий.

Полетить над Москвою мій дворовий романс.

Тільки крутить все швидше колесо долі

Двадцять п'ять календарів вийшло з того часу.

Безтурботних юних років, де все життя — гра,

Тих років заносять слід часу вітру.

Приспів:

На гітарній струні, все, що дорого мені і нехай рима грішить, але від душі.

На акордах простих, про деньки лихих, полетить над Москвою мій романс дворовий.

Полетить над Москвою мій дворовий романс.

На Таганці сквер застиг, поруч сядь, весна.

За друзів-подруг моїх, задзвени, струно!

І за тих, хто поряд був, і за тих, хто ні.

Пам'ятають старі двори наш із тобою світанок.

Приспів:

На гітарній струні, все, що дорого мені і нехай рима грішить, але від душі.

На гітарній струні, все, що дорого мені і нехай рима грішить, але від душі.

На акордах простих, про деньки лихих, полетить над Москвою мій романс дворовий.

Полетить над Москвою мій дворовий романс.