На двоих - Катерина Голицына

Мы с тобою среди миллиона несказанных слов

Отыскали такую простую любовь.

Отогрели друг друга, укрылись от глаз людских;

И мечты мы с тобой поделили на двоих.

Припев:

На двоих вечерний дождь льёт, на двоих теперь одна ночь.

Вокруг всё стало тише и ливень бьет по крыше.

На двоих вечерний дождь льёт, на двоих теперь одна ночь.

Вокруг всё стало тише и ливень бьет по крыше.

Не спросив у небес разрешения, спешу за тобой;

Может просто случайный попутчик ты мой?

И дыханье дождливой погоды — нелепый пустяк,

Это просто капризы природы и знак.

Припев:

На двоих вечерний дождь льёт, на двоих теперь одна ночь.

Вокруг всё стало тише и ливень бьет по крыше.

На двоих вечерний дождь льёт, на двоих теперь одна ночь.

Вокруг всё стало тише и ливень бьет по крыше.

На двоих вечерний дождь льёт, на двоих теперь одна ночь.

Вокруг всё стало тише и ливень бьет по крыше.

На двоих вечерний дождь льёт, на двоих теперь одна ночь.

Вокруг всё стало тише и ливень бьет по крыше.

Ми з тобою серед мільйона невимовних слів

Відшукали таке просте кохання.

Відігріли один одного, сховалися від очей людських;

І мрії ми з тобою поділили на двох.

Приспів:

На двох вечірній дощ ллє, на двох тепер одна ніч.

Навколо все стало тихіше і злив б'є по даху.

На двох вечірній дощ ллє, на двох тепер одна ніч.

Навколо все стало тихіше і злив б'є по даху.

Не спитавши в небес дозволу, поспішаю за тобою;

Може просто випадковий попутник ти мій?

І дихання дощової погоди — безглузда дрібниця,

Це просто примхи природи і знак.

Приспів:

На двох вечірній дощ ллє, на двох тепер одна ніч.

Навколо все стало тихіше і злив б'є по даху.

На двох вечірній дощ ллє, на двох тепер одна ніч.

Навколо все стало тихіше і злив б'є по даху.

На двох вечірній дощ ллє, на двох тепер одна ніч.

Навколо все стало тихіше і злив б'є по даху.

На двох вечірній дощ ллє, на двох тепер одна ніч.

Навколо все стало тихіше і злив б'є по даху.