Любовь заочная - Катерина Голицына

Бумага в клеточку, пейзажам здешним в масть,

А жизнь-конфеточку, не попросить — украсть.

А ручка мечется, в бумагу судьбы льет,

Душа подлечится, коль теплых слов найдет.

Конверт раскроется по строчкам взгляд бежит,

Цензура роется в чужую смотрит жизнь

И северо-восток так хочет добрых слов

Увидеть тот листок, где лаской жжет любовь.

Припев:

Любовь заочная и почтальон спешит,

Любовь непрочная, одна на две души.

В неволе хочется бежать на край мечты

И шлет заочница в обратный путь листы.

И ей так ласково он станет вновь писать

Жизнь будет сказкою, ну, хоть на полчаса.

Опять под ручкою судьба бежит письмом,

Но шит колючкою заборчик, как тесьмой.

Припев:

Любовь заочная и почтальон спешит,

Любовь непрочная, одна на две души.

В неволе хочется бежать на край мечты

И шлет заочница в обратный путь листы.

Бумага в клеточку, пейзажам здешним в масть,

А жизнь конфеточку, не попросить — украсть.

И пусть волочатся друг другу в след срока,

Любовь заочная — надежды берега.

Припев:

Любовь заочная и почтальон спешит,

Любовь непрочная, одна на две души.

В неволе хочется бежать на край мечты

И шлет заочница в обратный путь листы.

Любовь заочная и почтальон спешит,

Любовь непрочная, одна на две души.

В неволе хочется бежать на край мечты

И шлет заочница в обратный путь листы.

Любовь заочная и почтальон спешит,

Любовь непрочная, одна на две души.

В неволе хочется бежать на край мечты

И шлет заочница в обратный путь листы.

И шлет заочница в обратный путь листы.

Папір у клітинку, пейзажам тутешнім у мість,

А життя-цукерочку, не попросити — вкрасти.

А ручка кидається, в папір долі ллє,

Душа підлікується, якщо теплих слів знайде.

Конверт розкриється по рядках погляд біжить,

Цензура риється в чуже дивиться життя

І північний схід так хоче добрих слів

Побачити той листок, де лагідно палить любов.

Приспів:

Любов заочна і поштар поспішає,

Любов неміцна, одна на дві душі.

У неволі хочеться бігти на край мрії

І шле заочниця в зворотній шлях листи.

І їй так ласкаво він стане знову писати

Життя буде казкою, ну, хоч на півгодини.

Знову під ручкою доля біжить листом,

Але шитий колючкою паркан, як тасьмою.

Приспів:

Любов заочна і поштар поспішає,

Любов неміцна, одна на дві душі.

У неволі хочеться бігти на край мрії

І шле заочниця в зворотній шлях листи.

Папір у клітинку, пейзажам тутешнім у мість,

А життя цукерочку, не попросити — вкрасти.

І нехай тягнуться один одному у слід терміну,

Любов заочна — надії берега.

Приспів:

Любов заочна і поштар поспішає,

Любов неміцна, одна на дві душі.

У неволі хочеться бігти на край мрії

І шле заочниця в зворотній шлях листи.

Любов заочна і поштар поспішає,

Любов неміцна, одна на дві душі.

У неволі хочеться бігти на край мрії

І шле заочниця в зворотній шлях листи.

Любов заочна і поштар поспішає,

Любов неміцна, одна на дві душі.

У неволі хочеться бігти на край мрії

І шле заочниця в зворотній шлях листи.

І шле заочниця в зворотній шлях листи.