Богу – богово - Катерина Голицына

Богу — богово, чёрту — чёртово, что достанется, то наденется,

Ночка тёмная, думка чёрная, а душа жива, всё надеется.

Припев:

Снится дом родной, сад над Волгою, по утрам туман над покосами.

Загадала я масть червовую, а судьба сдала крести козыри.

Загадала я масть червовую, а судьба сдала крести козыри.

А на севере зимы лютые, а на севере люди разные.

Сосны стройные, да колючие, слёзы горькие да напрасные.

Припев:

Снится дом родной, сад над Волгою, по утрам туман над покосами.

Загадала я масть червовую, а судьба сдала крести козыри.

Загадала я масть червовую, а судьба сдала крести козыри.

Мне забыть бы всё, да не маяться, мне бы птицей взмыть, да неможется

Под окошком кот, умывается, да старушка мать богу молится,

Да старушка мать богу молится.

Припев:

Снится дом родной, сад над Волгою, по утрам туман над покосами.

Загадала я масть червовую, а судьба сдала крести козыри.

Богу — богово, чёрту — чёртово, что достанется, то наденется

Ночка тёмная, думка чёрная, а душа жива, всё надеется,

А душа жива, всё надеется…

Припев:

Снится дом родной, сад над Волгою, по утрам туман над покосами.

Загадала я масть червовую, а судьба сдала крести козыри.

Загадала я масть червовую, а судьба сдала крести козыри.

Богу — богове, чортові — чортово, що дістанеться, то надягнеться,

Нічка темна, думка чорна, а душа жива, все сподівається.

Приспів:

Сниться будинок рідний, сад над Волгою, вранці туман над косовицями.

Загадала я мість черв'яну, а долю здала хрести козирі.

Загадала я мість черв'яну, а долю здала хрести козирі.

А на півночі зими люті, а на півночі люди різні.

Сосни стрункі, та колючі, сльози гіркі та марні.

Приспів:

Сниться будинок рідний, сад над Волгою, вранці туман над косовицями.

Загадала я мість черв'яну, а долю здала хрести козирі.

Загадала я мість черв'яну, а долю здала хрести козирі.

Мені забути би все, так не маяться, мені би птахом змити, так неможливо

Під віконцем кіт, вмивається, так бабуся богу молиться,

Так бабуся мати богу молиться.

Приспів:

Сниться будинок рідний, сад над Волгою, вранці туман над косовицями.

Загадала я мість черв'яну, а долю здала хрести козирі.

Богу — богове, чортові — чортово, що дістанеться, то надянеться

Нічка темна, думка чорна, а душа жива, все сподівається,

А душа жива, все сподівається…

Приспів:

Сниться будинок рідний, сад над Волгою, вранці туман над косовицями.

Загадала я мість черв'яну, а долю здала хрести козирі.

Загадала я мість черв'яну, а долю здала хрести козирі.