Wenn Berge träumen - Kastelruther Spatzen

Ich geh im Abendrot so gern hinauf,

dort zu der Hütte hin, die mir gehört.

Dann liegt das Schweigen über jeden Tal

und nicht ein Flüstern, das den stillen Frieden stört.

Wenn meine Berge träumen

dann ist es still, wie’s früher war.

Wenn meine Berge träumen,

dann kommt der Abend, so wunderbar.

Die Sonne wirft lange Schatten,

wenn sie glühend untergeht.

Sie läßt die Berge träumen

bis sie wieder am Himmel steht.

Dort in der Dunkelheit im Felsenreich

scheint mir ein kleines Licht, so mild und weich.

Auf meinen Bergeshöh'n bin ich zu Haus

und lausche heimlich in die Sternennacht hinaus.

Wenn meine Berge träumen

dann ist es still, wie’s früher war.

Wenn meine Berge träumen,

dann kommt der Abend, so wunderbar.

Die Sonne wirft lange Schatten,

wenn sie glühend untergeht.

Sie läßt die Berge träumen

bis sie wieder am Himmel steht.

Die Sonne wirft lange Schatten,

wenn sie glühend untergeht.

Sie läßt die Berge träumen

bis sie wieder am Himmel steht.

Я люблю підніматися в сутінках,

туди на мій котедж.

Тоді тиша настає на кожній долині

і ні шепоту, щоб порушити тихий спокій.

Коли мріють мої гори

тоді тихо, як колись.

Коли мріють мої гори

потім настає вечір, такий чудовий.

Сонце відкидає довгі тіні

коли вона світиться вниз.

Вона дозволяє горам мріяти

поки воно знову не буде на небі.

Там у темряві в царстві скелі

трохи світить мені, такий м’який і м’який.

Я вдома на своїх гірських висотах

і потайки слухати зоряну ніч.

Коли мріють мої гори

тоді тихо, як колись.

Коли мріють мої гори

потім настає вечір, такий чудовий.

Сонце відкидає довгі тіні

коли вона світиться вниз.

Вона дозволяє горам мріяти

поки воно знову не буде на небі.

Сонце відкидає довгі тіні

коли вона світиться вниз.

Вона дозволяє горам мріяти

поки воно знову не буде на небі.